Ще у 2020 році народний депутат Юрій Бойко в рейтингу найбагатших українців НВ і Dragon Capital посідав 79 місце з $99 млн статків. Але через рік вже не потрапив до рейтингу ста найбагатших українців від Forbes.ua. Разом із Сергієм Льовочкіним він є лідером однієї з двох груп впливу всередині ОПЗЖ у парламенті.
Юрій Бойко обраний по загальнодержавному багатомандатному округу від політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”. Є головою депутатської групи “Платформа за життя та мир”. Входить до Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.
З його сьогоднішніми збереженнями розбирався Інформатор. Депутат має безліч нерухомості, переважно на Київщині. Але залишився житловий будинок в селі Діброва Краматорського району Донеччини із земельною ділянкою на дві тисячі м2. Родина володіє двома квартирами у м. Рубіжне на Луганщині загальною площею у 120 квадратних метрів.
В столиці є квартира площею у 257 м2 вартістю у 445 тисяч гривень, а також офісні приміщення. В селі Гнідин Бориспільського району Київщини за родиною зареєстровані шість земельних ділянок загальною площею майже у 16 тисяч квадратних метрів, а також садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами площею 652 м2 та вартістю майже три мільйони гривень.
В селі Іванковичі Обухівського району Київщини родина має житловий будинок площею 445 квадратних метрів вартістю у 181 тисячу гривень, а також земельну ділянку на 2230 м2. В селі Вишеньки Бориспільський район зареєстровані чотири земельні ділянки площею у десятки тисяч квадратних метрів та господарська будівля вартістю майже у два мільйони гривень.
Та найбільше об’єктів – в селі Копилів Бучанської громади. Тільки земельних ділянок офіційно зареєстровано 16 одиниць. Причому деякі з них мають площу майже у 40 гектарів та коштують понад шести мільйонів гривень.
А ще родина депутата володіє квартирою площею у 220 квадратних метрів вартістю 2,8 мільйона гривень та іншими об’єктами нерухомості в росії.
Судячи з декларації, в родині Бойко тягнуться до прекрасного. І тому мають три картини, комплект прикрас в кількості три штуки та кулон жіночий за 226800 грн.
З автівками – скромніше: MERCEDES-BENZ GL500 2006 року випуску за 696 тис. грн та ВАЗ 2101 1978 р.в.. А ще є сільськогосподарська техніка SOLIS 26 4WD за 235720 грн та 1ПТС-2 за 25300 грн.
Заробітна плата Юрія Бойка, отримана за основним місцем роботи в ВРУ, становила 471760 грн, також отримані кошти для забезпечення депутатської діяльності – 429213 грн. Від АТ “СЕНС БАНК” надійшли відсотки – 13885 грн. А ще була пенсія у 180 тисяч грн.
Дружина Бойко Віра отримала заробітну плату в ТОВ “СТОЛИЧНА НЕРУХОМІСТЬ” 3,6 мільйона гривень. Відсотки від АТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» становили 31833 грн, від ПАТ “БАНК “КЛІРИНГОВИЙ ДІМ” – понад 7,3 мільйона гривень. Від ТОВ “СТОЛИЧНА НЕРУХОМІСТЬ” отримані дивіденди на 5,1 мільйона гривень. АТ “ОТП БАНК” сплатило відсотки 106433 грн, АТ “СЕНС БАНК” – 36 тисяч гривень. Син подарував аж 14,5 мільйонів гривень. А ще була пенсія 213809 грн.
Депутат має рахунок в ПАТ “БАНК КЛІРИНГОВИЙ ДІМ” на 4269 USD. Тримає готівкою 18900 доларів, 17000 євро та 200 тисяч гривень.
Його дружина має рахунки в ПАТ “БАНК КЛІРИНГОВИЙ ДІМ” 80,3 млн грн та 29713 USD, АТ “ОТП Банк” 82899 EUR та 2233756 грн. АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “СЕНС БАНК” 433505 USD та 890100 грн. Крім того, в ПАТ “БАНК КЛІРИНГОВИЙ ДІМ” 36819 EUR, ПАТ “ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК” 405119 грн. А також має банківського золота на понад 9 мільйонів гривень. А ще пані Віра володіє ТОВ ”Столична нерухомість”.
Слід зазначити, що дружина парламентарія має рахунок в АТ “НК Банк” у москві – на ньому лежить 3,34 мільйона рублів. У цьому ж банку жінка зберігає банківське золото на 4,3 мільйона рублів.
За даними руху Чесно, Бойко є народним депутатом ВР 6-го, 8-го та 9-скликання. У 2023 році Україна повернула під контроль бурові газовидобувні та нафтовидобувні платформи біля берегів Криму у Чорному морі, відомі як “Вишки Бойка”. Росія окупувала їх у 2015 році, а з початком повномасштабного вторгнення використовувала у військових цілях. Вишки отримали таку назву, оскільки угодою щодо придбання установок займався Юрій Бойко (міністр енергетики 2010-2012 рр.).
Того ж року журналісти Bihus.info встановили, що 75,47% підприємства “Волиньобленерго” належить старшому сину Бойка Анатолію. Також за даними журналістів, є підстави вважати, що Теребле-Ріцька ГЕС на Закарпатті, одна з ТЕЦ у Харкові, деякі газові родовища та ГЕС в Екваторіальній Гвінеї — підприємства, в яких часткою володіє Бойко через офшорні компанії.
У листопаді 2022 року петиція щодо позбавлення Бойка звання “Героя України” набрала необхідну кількість голосів для її розгляду. Однак Президент України заявив, що матеріали, які відповідали б підставам щодо позбавлення цього звання до Офісу президента не надходили.
У липні Бойко дав інтерв’ю державному зраднику Максу Назарову. Обоє намагалися довести, що весь цей час не підтримували росію, а просто прагнули миру.
У квітні очолив новоутворену депутатську групу ПЗЖМ. У лютому зайняв 9 місце у рейтингу фізосіб за кількістю розслідувань на сайті “Української Правди” за 12 років.
26 лютого Бойко “засвітився” в ефірі пропагандиста Кремля Володимира Соловйова. Разом з пропагандистом іронізував над трагічною ситуацією в країні та поданням інформації українськими ЗМІ.
У 2021 році не потрапив до рейтингу 100 найбагатших українців від Forbes.ua. Разом із Льовочкіним є лідером однієї з двох груп впливу всередині ОПЗЖ у парламенті. У 2020 Юрій Бойко в рейтингу найбагатших українців НВ і Dragon Capital посів 79 місце з $99 млн статків.
У серпні 2020 року став одним із ініціаторів подання до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. 28 жовтня КСУ оприлюднив скандальне рішення, згідно з яким скасовується відповідальність за недостовірне декларування та саме електронне декларування. Через рішення КСУ всі справи щодо недостовірного декларування мають бути закриті.
У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Опозиційна платформа – За життя” номером 1 у списку як член партії. Співголова однойменної фракції. Співголова та член Стратегічної Ради партії “Опозиційна платформа – За життя”.
Член Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.
У 2019 році балотувався на посаду Президента України як самовисуванець і член партії “Опозиційний блок”. Тоді ж Бойко їздив до москви разом з Медведчуком. Там вони зустрілися з прем’єр-міністром росії Дмитром Медведєвим та головою правління “Газпрому” Олексієм Міллером. В результаті ДБР відкрило справу через політ Бойка і Медведчука в москву. Кримінальне провадження відкрито за статтею “зловживання владою або службовим становищем”.
У листопаді 2018 року був виключений з фракції “Опозиційного Блоку”. Влітку 2018 року разом з Медведчуком брав участь у конференції у Санкт-Петербурзі. СБУ розпочала розслідування щодо сепаратизму. Експерти мали встановити, чи містилися в заявах Бойка і Медведчука публічні заклики до повалення конституційного ладу або захоплення влади в Україні, а також до неконституційної зміни кордонів країни.
У липні Бойко був одним з керівників “хресної ходи” духовенства російської церкви в Києві, присвяченого 1030-літтю Хрещенню Русі.
Посів 5 місце у рейтингу заможності кандидатів у президенти згідно з декларацією за 2017 рік. Не прокоментував походження коштів на заставу у ЦВК.
Із 2014-го року – народний депутат ВР України 8-го скликання від партії “Опозиційний Блок”, номер 1 у списку. Увійшов до складу фракції цієї партії у парламенті. Член Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Протягом 2012-2014 років — віцепрем’єр-міністр України.
Юрія Бойка пов’язують з корупційним скандалом 2011 року, який у ЗМІ відомий як “вишки Бойка”. Бойка підозрюють у причетності до закупівель двох морських бурових вишок через офшорні компанії-посередники. Тоді державна компанія “Чорноморнафтогаз”, яка перебувала в підпорядкуванні міністерства Бойка, за результатами тендеру купила ці вишки. Збитки держави від цієї покупки оцінюються в 400 мільйонів доларів. Національне антикорупційне бюро України повідомило, що станом на початок 2016 року у них немає кримінальних справ, в яких би фігурував Юрій Бойко. Ця справа остаточно зайшла в глухий кут наприкінці 2015 року. Основні причини – в окупованому Росією Криму залишилася частина документації щодо покупки вишок, а також той факт, що російська влада відвела обидві вишки ближче до Криму.
У 2010-2012 роках – міністр палива та енергетики України (в уряді Миколи Азарова).
З 2007 по 2012 – народний депутат України 6-го скликання. Обраний від Партії Регіонів під №49 у списку.
У 2006 році балотувався до ВР України 5-го скликання від Блоку політичних партій “Опозиційний блок “Не так!”.
У 2006 році призначений міністром палива і енергетики (в уряді Віктора Януковича).
2004 року тодішній президент Леонід Кучма відзначив Юрія Бойка орденом “Держава” та надав звання “Герой України” за “повне урегулювання заборгованості України за газ перед РФ”.
Протягом 2002-2005 – голова НАК “Нафтогаз України”.
До цього працював на різних керівних посадах державних та приватних підприємств у сфері промисловості, переважно – на вищих.
Закінчив Московський хіміко-технологічний інститут за спеціальністю “хімік-технолог”, згодом отримав ступінь бакалавра “інженер-економіст” у Рубіжанській філії СНУ ім. В.Даля.
Фігурант антикорупційних розслідувань.