З 16 по 17 травня триватиме дводенний візит вождя росіян Володимира Путіна до Китаю. Очільник Кремля та лідер Китаю Сі Цзіньпін зустрічалися вже понад 40 разів, але зараз їхні взаємини стали особливо тісними, тож російській делегації влаштували пишний прийом. Під час церемоній сторони зобов’язалися поглибити співпрацю, а Путін навіть оголосив, що “росіянин та китаєць — браття навік”. Але спостерігачі вказують на васальний характер цих взаємин, який проявляється навіть у дрібницях.
Російські пропагандисти в щенячому захваті від того, як їхнього вождя Володимира Путіна та його найближчих придворних зустрічає лідер КНР Сі Цзіньпін. Китай, слід віддати належне, завжди славився пишними церемоніями. А ще місцеві чиновники відомі вмінням нагадати “північним варварам” про їхнє місце. От і цього разу, коли новопомазаний “цар” РФ на світанку зійшов із трапа урядового літака на червоний килим, його зустрічала віцепрем’єрка Держради КНР Шень Іцінь.
“Якби Джо Байдена після прильоту в Пекін зустрів не товариш Сі, а якась незрозуміла жінка — пропаганда присвятила б цьому казусу цілий день. Ось такі “рівні та братські” в нас відносини. Тільки один із братів явно старший і більший. І ненав’язливо про це нагадує”, — написав із цього приводу політолог Андрій Нікулін.
В оточенні охорони на мотоциклах та авто, Путіна завантажили в горезвісний російський автомобіль “Аурус”, який спеціально для такої події перевезли заздалегідь.Товариш Сі зустрічав “любого друга” на площі біля східних воріт “Дому народних зборів”. Російську делегацію привітали залпом із гармат, на жаль, холостим. Були також оглядини війська, оркестр грав старі радянські пісні, а діти, яких так російський диктатор, влаштували масовий виступ із попонами. Вдень у Пекіні стояла тридцятиградусна спека.
Після церемонії розпочалися офіційні перемовини, які тривали дві з половиною години. Сторони домовилися поглиблювати партнерство, підписали 12 нових угод, зокрема про обмін інформацією та співпрацю з китайськими пропагандистами. Було також багато нарікань на США, які “намагаються вбити клин” між державами. Сі сказав, що Пекін та Москва вважають, що має бути “політичне вирішення російсько-української кризи”, але жодних подробиць не розголошував. А Путін заявив, що поінформує Сі про “ситуацію навколо української кризи” під час зустрічі тет-а-тет ввечері. Далі була вже “культурна частина”.
Після перемовин російську делегацію годували качкою по-пекінськи, тушкованими трепангами із цибулею та пельменями з креветками. Оркестр грав “Тече ріка Волга”, “Любо, братці, любо” та інші російські та китайські пісні. Наливали заморські вина та китайську горілку “Маотай”, облизуються пропагандисти з ТАСС.
Цікаво, що учасникам делегації видали блакитні, срібні та золоті значки. Злі язики відразу виявили аналогію з “ярликом”. У часи Золотої орди так називали не лише грамоту хана з дозволом на княжіння, але і спеціальну табличку, яку вішали на шиї мандрівникам та купцям. Вони теж були різних кольорів. Згідно з тодішніми порядками, кожен подорожній, який мав “ярлик”, перебував під захистом хана. Але залежно від кольору, їхні права різнилися, до прикладу, власники золотої таблички вважалися почесними гостями, їх не обшукували, а от ті, кому дісталася кольорова — не викликали довіри.
Під кінець дня Сі привів Путіна до Державного великого театру. Перед тим, як почати перегляд урочистого концерту з нагоди 75-річчя встановлення дипломатичних відносин між РФ та КНР, Путін та Сі зробили виступи перед натовпом. І московський вождь вирішив, що досить із нього “безмежної дружби” й час уже його стосунки з лідером Китаю переводити на новий рівень.
“У відомій пісні того часу, 75 років тому, вона часто виконується і зараз, були слова, які стали крилатими: “Росіянин із китайцем — браття на вік”… Упевнений, саме в такому братерському дусі ми продовжимо зміцнювати гармонійне російсько-китайське партнерство”, — заявив китайцям самозваний родич.
Путін процитував стрічку з пісні “Москва-Пекін“. Її написали на замовлення Кремля у далекому 1949 році, на піку радянсько-китайської дружби. При чому, найчастіше цитували інший її рядок: “Сталін та Мао слухають нас”. Після приходу до влади Хрущова стрічку з ім’ям опального генсека прибрали, а коли наприкінці 50-х років стосунки з КНР прохололи, пісня про вічне братерство між росіянами й китайцями взагалі зникла з ефіру.
На вечір була заплановано найцікавіше — закрита зустріч Сі та Путіна у “форматі 1+4”. Мається на увазі, що з російської сторони, окрім очільника Кремля, будуть його помічник Юрій Ушаков, голова МЗС Сергій Лавров, секретар Радбезу Сергій Шойгу та новий міністр оборони Андрій Білоусов. Ось на цій зустрічі й будуть обговорювати найважливіші питання, але подробиці ми навряд дізнаємося.
Відомо, що на п’ятницю заплановано подорож Путіна до Харбіна. Місто на північному сході Китаю колись було важливим залізничним центром, через який Російська імперія викачувала ресурси з Піднебесної. Від царських часів мало що лишилося, хіба православний храм святої Софії та назва “Східна Москва”, але є доволі численна російська діаспора. Харбіна зберіг культурні зв’язки з Росією, там іноді обирають для вивчення російську, як другу іноземну. Зрештою, місто розташоване за 500 кілометрів від Владивостока та Хабаровська.
У Харбіні Путін візьме участь у церемонії відкриття восьмого російсько-китайського Експо — виставки, мета якої продемонструвати новітні досягнення в різних сферах, зокрема науки, технологій, промисловості, культури та мистецтва. Чи буде там робот “Федір”, невідомо, а видавати китайські товари за власні розробки росіянам буде складно, тож РФ розраховує вразити “братів” продуктами ВПК.
На цей же день заплановано четвертий форум регіонального співробітництва двох країн. Крім урядової делегації російського президента супроводжуватимуть близько двох десятків російських губернаторів, які підпишуть угоди про співпрацю між регіонами.
Але крім заздалегідь запланованої програми зустрічі російської делегації, є також багато неформальних моментів, які узгоджують на ходу. Тож, можливо, будуть якісь зміни. Міністр зовнішніх справ РФ Сергій Лавров досить своєрідно висловився про такі сюрпризи.
“Знаєте, гість, як кажуть на Сході, — ішак господаря. Тому, уся програма залежить, звісно, від тих люб’язних пропозицій, які китайський президент та його команда зробили нашому президенту“, — зі знанням справи повідомив Лавров.
Путін колись вихваляв Олександра Невського, який “їздив до Орди, кланявся ординським ханам, отримував ярлик на князювання… у тому числі й, перш за все, для того, щоб ефективно протистояти нашестю Заходу”. Цікаво, що одкровення Лаврова є продовженням алюзії на практику московських князів отримувати ярлик на княжіння від ханів Золотої Орди: річ у тім, що ця приказка належить конкретному народу — монголам.
“Зазначимо, що Лавров, назвавши Путіна “ішаком Сі Цзян Піна” розкрив абсолютно всю таємничу російсько-китайських відносин. Ця мила східна приказка не просто “східна”, а монгольська, застосовували її до тих, хто був запрошений із милості й має знати своє місце”, — коментує це публіцист Олександр Невзоров.