Путін і Трамп не проводили офіційної зустрічі у В’єтнамі та обмежилися короткою розмовою. Про це пише Володимир Огризко в блозі "НВ".
Путіну потрібна постійна зовнішньополітична перемога. Будь-яку зустріч з Трампом можна було б продавати саме як черговий фантастичний успіх Путіна: адже з ним зустрічається найкрутіший президент всіх часів і народів Трамп та все інше у такому ж дусі. А цього не відбувається, оскільки радники Трампа міцно його тримають і підказують, що і як треба робити. Американському президенту з внутрішньополітичною напругою всередині його власної країни насправді дуже непросто ухвалювати одноосібні рішення, неузгоджені з Держдепом, Пентагоном, розвідниками, тощо. Тому коротке перетинання Трампа та Путіна обмежилося рукостисканнями і абсолютно банальною фразою про те, що “Росія нам для чого потрібна”, яка насправді нікому нічого не говорить і нічого не означає.
Безумовно, Путін був злим: те, заради чого він власне літав так далеко, не дало жодного результату.
Росія хотіла б налагодити діалог із США, але до неї немає довіри. Ані з боку військових та розвідників, ані з боку Держдепу. Думаю, що РФ не довіряють і в самому Білому Домі, хіба що його керівник. І для того, щоб мати якісь надії за цих обставин, треба бути дуже наївним. Звісно, формально можна щось вдіяти та налагодити цей контакт, але результат буде нульовим, оскільки позиції країн на разі протилежні. А отже контакт стане лише імітацією.
А окрім США Путіну за своєю зовнішньополітичною перемогою йти немає куди. В тому і трагедія теперішньої російської політики в тому, що їм нема куди йти. Ніхто, окрім умовного Ким Че Ина не сприймає РФ як серйозного партнера. Він побив глеки і втратив довіру всіх лідерів цивілізованого світу. Тому йому важко і йому немає куди йти – він сам себе загнав у зовнішньополітичну ізоляцію і тепер злий, тому що розуміє, що з неї не можна вийти. От і вся біда.
Але на політику Путіна зможе вплинути тільки публікація американцями даних про його оточення, яке сховало на Заході гроші. А також якщо цивілізований світ натисне на російського президента таким чином, що йому справді вже не буде куди діватися. Тоді ситуація зміниться. Якщо ж ми будемо продовжувати вмовляти його до якихось дій – то це наївна історія.