США і НАТО заявляють про підготовку масованого удару по Сирії.
Створюється міжнародна коаліція, яка, очевидно, готує не тільки авіаційні і ракетні удари, а й наземну операцію.
Чи буде втручатися у війну Росія? Щоб відповісти на це питання треба відповісти – а чи здатна Росія взагалі вести війну проти США і НАТО в Сирії?
Якщо підсумувати дані різних ЗМІ, з боку Росії у військово-морській базі Тартус базуються такі сили флоту: 2 дизель-електричних ракетних підводних човни – це головна ударна сила російського флоту. Також є не менше 11 надводних кораблів, з них 5 кораблів – носії керованих протикорабельних крилатих ракет. На авіабазі Хмеймім – до 25 бойових літаків і вертольотів. Сухопутні війська, сили спеціальних операцій, загони найманців і радників: до 5 тисяч чоловік особового складу.
Хто проти росіян і Асада?
Сирія оточена ворогами Путіна і Асада.
Туреччина – країна НАТО, Ізраїль – найближчий союзник США, Ірак – зайнятий американськими військами і проамериканськими силами, Йорданія – союзник США. Саме Середземне море контролюється силами НАТО: 6-м флотом США, ВМС Великобританії, Франції, Італії, Туреччини, Іспанії.
Основні переваги США і НАТО в Сирії:
1. Абсолютна перевага в силах – на базах в Іраку, на турецькій базі Інджірлік, на двох атомних авіаносцях США прямо зараз мають в готовності принаймні 400 бойових літаків, понад 20 американських бойових кораблів і підводних човнів оснащені сотнями крилатих ракет.
2. Наявність союзників – особливо таких близьких могутніх як Ізраїль – найсильніша армія на Близькому Сході, які зацікавлені в ліквідації режиму Асада і видворення Росії і Ірану з Сирії.
3. Широка мережа військових баз, яка забезпечує швидке нарощування і маневр сил. У РФ фактично одна авіабаза Хмеймім в п’яти хвилинах підльоту з Туреччини, і одна морська база Тартус. Тобто російське угруповання вкрай вразливе, оскільки вся її інфраструктура забезпечення зав’язана на два об’єкти. Січнева атака сирійських повстанців на Хмеймім показала, що база з працею захищається навіть від партизанських загонів.
4. Наявність повного багатошарового радіолокаційного контролю над територією Сирії. Ні Росія, ні Асад не мають повного контролю над своїм повітряним простором. НАТО бачить все і може керувати боєм, а РФ для управління треба піднімати свій єдиний в Сирії літак-радар Іл-76.
5. НАТО може легко і швидко нарощувати сили – Росія такої можливості позбавлена. Вчора країна НАТО Туреччина закрила протоку Босфор для руху суден нібито через туман. Це означає, що основний шлях постачання для російського контингенту був перекритий. Залишається один вкрай уразливий шлях постачання повітряним транспортом. Нарощувати військово-морське угруповання Росії просто нічим. Єдиний авіаносець РФ “Адмірал Кузнєцов” спрямований на черговий ремонт, цей корабель вкрай ненадійний, вийти в море не може, його авіація небоєздатна, так як проблему посадки на авіаносець російські інженери поки не вирішили, під час походу в Сирію на “Кузнецова” з- через обрив троса аерофінішера було втрачено два літака. На Хмеймім додаткові сили авіації не пошлеш – там просто немає місця, немає захищених укриттів, немає надійної ППО.
Війна в Сирії, на мій погляд, буде мати як і раніше односторонній характер. НАТО буде наносити удари по Асаду, російські та іранські війська поховаються по норах, щоб їм не прилетіло теж. В цей час спецназ НАТО за підтримки авіації зачистить територію навколо зайнятих супротивниками Асада ключових міст. На звільненій землі будуть створені структури самоврядування і посилені місцеві збройні формування.
З огляду на повну перевагу НАТО Росія не посміє втрутитися, шансів на якийсь успіх у росіян на Близькому Сході немає.