Політичні новини

У Раді придумали новий податок

В Україні можуть ввести податок на виробництво та імпорт упаковки та товарів в упаковці. Законопроект з відповідними змінами до Податкового кодексу зареєстровано в парламенті. З його ухваленням депутати розраховують створити джерело додаткового фінансування для вирішення проблеми завалених сміттям полігонів. Бізнес не розуміє, за що він має платити, якщо в країні за багато років не налагоджено систему збирання та утилізації побутових відходів. У галузевих асоціаціях прогнозують збільшення витрат компаній у разі ухвалення закону, що зрештою може лягти на плечі споживачів.


У парламенті стурбовані екологічною ситуацією в країні. Група депутатів з різних фракцій підготувала та зареєструвала законопроект про введення екологічного податку на виробництво та імпорт упаковки, а також товарів в упаковці. Усі зібрані кошти будуть спрямовані тільки на утилізацію побутових відходів, запевняють автори проекту. Податок потрібно буде платити щоквартально. Розраховувати його суму платники податків будуть самостійно, залежно від матеріалу упаковки, ставок податку та обсягів реалізації упаковки на території України.

З думками про природу

Ставка екологічного податку залежатиме від матеріалу упаковки. Наприклад, при виробництві та імпорті упаковки з картону та паперу пропонується ставка 1,47 грн за 1 кг, пластмаси – 5,46 грн/кг, скла – 0,63 грн/кг, жерсті – 1,68 грн/кг, алюмінію та фольги – 4,62 грн/кг, інших матеріалів – 0,84 грн/кг. За комбіновану упаковку доведеться заплатити 6,18 грн/кг, за упаковку з екологічних матеріалів з періодом розпаду до трьох років – 0,84 грн/кг.

Однак податок братимуть не з усіх. Виняток пропонується зробити, наприклад, якщо упаковку виробляють для продажу за кордон, якщо її ввозять на територію України з метою транзиту, якщо загальна вага упаковки не перевищує 10 кг і якщо в неї упаковано гуманітарну допомогу.

Як стимул запропоновано звільнити від сплати податку, якщо обсяг випущеної упаковки дорівнює обсягам відходів упаковки, яку підприємство використовувало повторно або утилізувало.

Щорічно ставки податку індексуватимуться залежно від інфляції. За розміщення не утилізованих побутових відходів ставка податку збільшиться в шість разів.

Нинішня система поводження з побутовими відходами неефективна, вважають депутати. Трагедія на звалищі у Львівській області лише загострила та підтвердила цю проблему. “Нинішні полігони та сміттєзвалища переповнені, їхні кордони підійшли впритул до житлової забудови, 80-90% полігонів не відповідають елементарним вимогам екологічної безпеки”, – ідеться в пояснювальній записці до законопроекту.

При цьому стимулів щось змінювати як не було, так і немає, вважають парламентарі. Бізнесу простіше “закопати” відходи або відправити на смітник, ніж платити за їхню утилізацію. “Середній тариф на поховання побутових відходів в Україні становить 50-70 грн за тонну, що поки не забезпечує можливості належного поводження з побутовими відходами та стимулює підприємства не утилізувати побутові відходи, а навпаки – розміщувати їх на полігонах”, – ідеться в документі.

Щоб хоч якось стимулювати бізнес, депутати пропонують також підвищити податок за розміщення побутових відходів. Упаковку, згідно із законопроектом, пропонують зарахувати до категорії малонебезпечних побутових відходів, ставка податку за розміщення яких складе 80 грн за тонну.

На ті самі граблі

Бізнес із зрозумілих причин не в захваті від депутатської ініціативи. Особливо обурені виробники молочної продукції, яким доводиться у своїй діяльності застосовувати мало не всі види упаковки. “За нашими підрахунками, за тими тарифами, що запропонували депутати, нам доведеться 6,6 млрд грн сплатити, при цьому населення вже платить 1,8 млрд грн на рік теж на утилізацію упаковки, це все ніхто не скасовував”, – заявив голова Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Лобісти дивуються, чому підприємства зобов’язані сплачувати екоподаток, якщо в країні досі не налагоджено збирання побутових відходів. “Проблема не в тому, що бракує переробних потужностей. Їх доволі. Ці потужністю не насичені на 100% своїх можливостей. У деяких випадках компанії змушені імпортувати відходи упаковки – папір, скло, щоб потужності не простоювали. Проблема в тому, що в нас не запущено систему роздільного збирання. Населення не мотивоване в цьому напрямку”, – сказала “Апостроф. Економіка” заступник директора Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Світлана Михайловська.

На її думку, введення податку на імпорт та виробництво упаковки відкине Україну в ті часи, коли в країні працювало скандальне підприємство “Укрекоресурси”, що збирало плату з імпортерів нібито за утилізацію упаковки. “Однак насправді прозорість розподілу цих коштів не була успішною. Навіть більше, це була серйозна корупційна схема. І минулого року, коли Кабінет міністрів ліквідував це підприємство, бізнес цілком підтримав цю ініціативу”, – говорить Михайловська.

Основним завданням “Укрекоресурсів” було створення умов для збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини. Щорічно компанія, незалежно від того, який уряд був при владі, опинялася в епіцентрі скандалів. На неї потоками лилися скарги від бізнесу. Особливо потерпали імпортери, які не могли розмитнити товар в упаковці до моменту, поки не отримають печатку від представника “Укрекоресурсів” про сплату.

Свого часу Павло Шеремета, обіймаючи посаду міністра економічного розвитку та торгівлі, заявив, що уряд довгий час не ліквідував держпідприємство через те, що відразу дві політичні партії отримували фінансування за рахунок “Укрекоресурсів”.

Деякі побоювання щодо депутатської ініціативи висловили в Головному науково-експертному управлінні парламенту. У своєму висновку до проекту закону там зазначили, що реалізація його положень може призвести до того, що виробники будуть змушені компенсувати податки підвищенням вартості своєї продукції, що зрештою не найкраще позначиться на платоспроможності громадян.

Oksanka