Нацагентство з питань запобігання корупції розпочало моніторинг способу життя президента “Енергоатома” через знайдену журналістами елітну нерухомість.
Про це повідомив народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк у Telegram. Також він оприлюднив рейтинг найскандальніших держзакупівель останніх тижнів.
“Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило у листі, що розпочало моніторинг способу життя президента “Енергоатома” Петра Котіна. Таке рішення НАЗК прийняло у відповідь на звернення народних депутатів Ярослава Железняка та Максима Хлапука щодо перевірки пана Котіна на предмет незаконного збагачення за результатами журналістського розслідування проекту “Схеми”, – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, що 21 грудня проект “Схеми” опублікував журналістське розслідування, в якому встановили, що теща президента “Енергоатома” під час війни придбала земельні ділянки та елітну нерухомість під Києвом, хоча її офіційні доходи не відповідають рівню таких витрат.
Журналісти також встановили, що у придбаному в червні цього року за 7 млн грн будинку на 300 м² наразі проживає сам Котін з родиною.
22 грудня ВАКС заочно заарештував директора ТОВ “БК КБР”, яке було підрядником “Енергоатома” на будівництві Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива протягом 2020-2023 років.
Нагадаємо, що НАБУ та САП підозрюють гендиректора Атомпроектінжиніринга Миколу Божка та ще чотирьох фігурантів справи у розкраданні коштів на будівництві сховища.
Зокрема, в цій справі інкримінують порушення конкурентних процедур тендеру та розкрадання 100 млн грн на перепродажі обладнання за контрактом “Енергоатома” за вищими за ринкові цінами.
19 грудня “Укрзалізниця” повідомила про укладення договору на постачання рейок по 1680 євро за тону. Контракт на загальну суму 16,8 млн євро отримало ТОВ “Мінерфін-Транс”.
Тендер провели без використання Prozorro на безконкурентній основі. До цього з різних причин УЗ відмінила майже завершені закупівлі рейок у китайських постачальників.
В липні цього року “Укрзалізниця” вже закуповувала такі самі рейки у австрійської компанії постачальника. Там ціна за тону була менша на 140 євро. Тобто за новим контрактом “Укрзалізниця” переплатила 1,4 млн євро.
За даними видання “Наші Гроші” та Центру протидії корупції, словацька компанія Minerfin, яка є одним із засновників ТОВ “Мінерфін-Транс”, була партнером Запоріжсталі, коли керівником був нинішній заступник Офісу президента Ростислав Шурма. У відкритих джерелах є також згадки про те, що через невигідні закупівлі підприємством “Запоріжсталь” ільменіту у цього постачальника, з компанії звільнили низку менеджерів.
Наприкінці грудня “Енергоатом” уклав договір з компанією Westinghouse Electric Company на 437,5 млн дол. За договором компанія має поставити підприємству обладнання для впровадження ядерної установки на ще не побудованих 5 та 6 енергоблоках Хмельницької АЕС. Поставку обладнання мають здійснити до листопада 2027 року.
Втім, Верховна Рада ще не прийняла законопроект, який дозволяє будівництво нових енергоблоків з ядерною установкою на ХАЕС. І навіть Кабмін не затвердив необхідне до того техніко-економічного обгрнутування. Тобто закупівлі “Енергоатом”у не мають законного підґрунтя. Тож цей контракт точно має стати предметом розслідування ТСК з питань закупівель під час воєнного стану.
В середині грудня Рівненська АЕС, яка є частиною “Енергоатома”, уклала угоду на роботи з реконструкції на суму 162,69 млн грн. На торги прийшов лише один учасник і запропонував ціну послуг на 0,6% дешевше від очікуваної вартості. Таким чином, порівняти ціни з ринковими неможливо, а “Енергоатом” продовжує закривати дані про свої закупівлі прикриваючись особливостями воєнного стану.
Вже 5 січня “Ліси України” оголосили черговий тендер на закупівлю легкового авто за 1,11 млн грн. Крім того, в останній тиждень грудня держпідприємство теж оголосило два тендери на купівлю чотирьох легкових авто на загальну суму 4,8 млн грн.
Нагадаємо, що лише з липня по листопад “Ліси України” оголосили 16 тендерів на закупівлю легових автівок на загальну суму 235,5 млн грн, а також встигли укласти 11 договорів за цими тендерами на 157,8 млн грн. На запит народного депутата Максима Хлапука про доцільність таких закупівель під час війни, державне підприємство так і не надало обґрунтованого пояснення.