Кожен українець знову змушений переплачувати під час оформлення паспортів та інших документів.
Про це йдеться в розслідуванні «Української правди».
На державний поліграфкомібінат «Україна» повернувся скандальний монополіст із 2000-х – Єдина державна автоматизована паспортна система (ЄДАПС). Тепер він має назву Industrial Innovation Group, а його філіал в Україні – «Поллі-Сервіс». Наразі колишній ЄДАПС фактично взяв «Україну» під контроль: монополізував низку стратегічних напрямків виробництва і поставив своє керівництво на держпідприємстві.
Лобістом повернення ЄДАПС співрозмовники «Української правди» у Кабміні назвали главу фракції «Слуга народу» Давида Арахамію. Він сам це заперечував. А повернення монополії відбулося за офіційним підписом прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
Повернення ЄДАПС не стало раптовим. Співрозмовники на державному поліграфкомібінаті пригадують, як колишній консорціум вже намагався поновити свої позиції. У 2017-2018 роках він хотів поставити на «Україну» своє обладнання і матеріали. Але не зміг прорватись. Тоді у владі було кілька активних противників багаторічного монополіста. Керівник МВС Арсен Аваков публічно воював із ЄДАПСом, а той, своєю чергою, відповідав агресивними матеріалами на підконтрольних медіаресурсах.
Другий публічний опонент – Максим Степанов, який до 2016 керував комбінатом «Україна», а згодом теж працював в уряді, очолюючи Міністерство охорони здоров’я.
«Це була для мене дуже важка війна, – пригадує Степанов, як держава позбавлялась впливу монополіста. – Мені надходили погрози від власника ЄДАПС Сергія Сидоренка, які звучали, наприклад, так: «У тебя же лоб не резиновый – от него пули не отскакивают».
Вже у 2023 році Національне антикорупційне бюро заявило, що, на його думку, Степанов, який був директором поліграфкомбінату, мав там власний інтерес. Слідство стверджує, що чиновник у 2013-2016 роках закуповував матеріали для документів через свою закордонну «прокладку» за завищеними цінами. А іноземні фірми при цьому мали за кордоном патенти на захисні знаки українських паспортів. Сам Степанов усі звинувачення заперечує. Ексчиновник стверджує: посередника як свого дистриб’ютора давали самі ж виробники, а наступні керівники поліграфкомбінату продовжили співпрацювати з тими ж постачальниками.
Восени 2021 року ЄДАПС почав активно з’являтись у державних закупівлях. І двері йому відкрили рішення Кабміну, які підписував особисто прем’єр Денис Шмигаль. 21 жовтня 2021 року уряд провів нараду. Тема – виготовлення захищених документів і використання потужностей поліграфкомбінату «Україна». УП отримала протокол цієї наради:
Серед присутніх, крім прем’єра, був лише один профільний міністр – очільник Мін’юсту Денис Малюська. Також участь взяла голова Міграційної служби Наталія Науменко. Інші міністерства представляли заступники. Навіть Мінекономіки, якому підпорядковується поліграфкомбінат, що був центральним предметом обговорення. Серед присутніх тоді значився радник прем’єра Сергій Стефурак. Співрозмовники УП у Кабміні вказували на нього як на людину, яка лобіювала ЄДАПС в уряді.
У листопаді 2021 НАБУ надіслало на комбінат лист про те, що вимоги до паспортів треба змінити, щоб позбутись монополії компаній, нібито пов’язаних зі Степановим. Про можливий зв’язок чиновника з постачальниками ЗМІ писали за роки до цього. Правоохоронці розслідували схеми на паспортах щонайменше з 2019 року. Але влада це помітила лише тоді, коли почав повертатись ЄДАПС.
Уряд дійсно відредагував опис паспортів – у переддень повномасштабної війни, 23 лютого 2022 року. НАБУ не стало коментувати ЗМІ це питання, зокрема вказувати, які саме нововведення воно ініціювало. А також не захотіло повідомляти, чи розслідує нинішні події на поліграфкомбінаті.
Посвідчення договорів, довіреностей, заповітів, видача права на спадщину тощо – усе це українські нотаріуси оформляють за допомогою спеціальних нотаріальних бланків. Держава їх виробляє, а потім продає нотаріусам. До 2022 року це виробництво відбувалось на конкурсній основі, щонайменше формально. Підконтрольне Мін’юсту держпідприємство щорічно проводило тендер, за умовами якого і замовляло бланки.
З появою ЄДАПСу на горизонті правила змінились. 3 листопада 2021 року Кабмін затвердив вочевидь монополістську норму про те, що виготовляти бланки має «підприємство, яке належить до сфери управління Мінекономіки». Таке підприємство в державі лише одне – поліграфкомбінат «Україна», куди на той момент уже прийшов менеджмент ЄДАПСу. І, очікувано, це підприємство без конкурсу стало замовляти сировину для бланків саме у компанії свого колишнього консорціума. Нова норма викидає «з гри», наприклад, Київську офсетну фабрику, яка також належить державі, але значиться за Мінфіном.
За даними джерел ЗМІ у Кабміні, у вимоги до бланків хотіли «протягнути» ще один пункт – додатковий елемент захисту зі спектральною міткою.
Саме таку свою технологію піарить у мережі ЄДАПС. Це елемент, який потрібно просвічувати спеціальним сканером, щоб перевірити автентичність.
Це нововведення не пропустило міністерство Дениса Малюськи.
Держава запевняла, що ціну вже єдапсівських бланків «вдалося залишити без змін». Але згодом її підіймали вже двічі. Спершу на 3%, а потім аж на 54,5%. Так менше ніж за рік ціна бланка зросла з 15,96 до 25,5 грн.
23 лютого 2022 року уряд вирішив, що настав час удосконалити документи водіїв. На той момент ЄДАПС уже постачав матеріали для посвідчень і техпаспортів. Але на цьому там не зупинились. У переддень великої війни Кабмін вніс, на перший погляд, незначні зміни у вимоги до цих документів. Вони передбачають, що посвідчення і техпаспорт потрібно ламінувати з обох боків «захисним прозорим рефлективним ахроматичним покриттям та плівкою підвищеної міцності».
Зміни пояснювали тим, що, мовляв, старі бланки були не дуже якісними і з часом стирались. Але щоб виробляти нові, недостатньо було просто змінити технологію. Монополіст змусив усю країну переходити на нове обладнання. На принтери, які в Україну завозить лише він.
Наразі по всій країні безкоштовно поставили вже 750 принтерів. За твердженням Кабміну, до кінця 2023-го планують поставити ще 277. У таких рішеннях про безоплатну передачу йдеться, що вартість одного принтера Swiftpro K60 становить приблизно 123,75 тис. грн.
Однак ті, кому обладнання не видали, уже почали виставляти тендери. І на таких закупівлях, наперед позбавлених шансів на конкуренцію, монополіст збирається постачати техніку за від 530 до 600 тис. грн за комплект, в який крім принтера входить ще станція для знімання даних.
Останній пункт єдапсівських бажань зі списку 2021 року, який тривалий час залишався нереалізованим, це акцизні марки. А саме – повернення голограми на них. Влада відмовилась від цієї технології ще в 2015 році. Мотивація була проста: голограма вартує чимало, суттєво збільшує ціну марки, а при цьому не має вирішальної ролі у боротьбі з нелегальним товаром.
Влітку 2023 Асоціація виробників тютюнових виробів навіть виступила з публічною заявою, закликавши Шмигаля не допустити повернення голограми. Та в ЄДАПСу, а точніше його нащадка Industrial Innovation Group, уже були свої плани. Голограми – один із головних його профілів. Ще в 2019, коли компанія почала активно рекламувати себе в українських медіа, вона просувала саме голограму на акциз.
Уже 4 липня державний поліграфкомбінат закупив голограми в компанії «Поллі-Сервіс», що наразі уособлює ЄДАПС в Україні. Вартість купівлі – 140,5 млн грн.
Скільки саме голограм обійдуться в таку ціну – невідомо. Адже тендери поліграфкомбінату за останні роки стали максимально непрозорими. Та очевидно, що голограма не дістанеться державі безкоштовно, а значить, підвищить і вартість акцизу. А це, своєю чергою, ляже на плечі споживачів алкоголю й тютюну.
У пропозиціях, які готували в 2021 році, ціну марки мали підняти на 40% для алкоголю (з 19 до 27 копійок) і на 58% для тютюну (з 9 до 14 копійок).
У 2021 році ЄДАПС привів на держполіграфкомбінат «Україна» свій менеджмент. Це не лише директор. За словами джерел УП на комбінаті, люди з колишнього консорціума посіли місця керівників відділу, помічників директора, взяли «під опіку» бухгалтерію тощо. Нове керівництво влаштувало «чистки» серед співробітників. Вони звільняли працівників, оголошували їм догани і позбавляли премій, ініціювали кримінальні справи. Деякі з них навіть ішли судитись з комбінатом.
Рішення по закупівлях і постачальниках ухвалює керівництво, без справжніх нарад із підлеглими. Самі закупівлі публікують на Prozorro, однак таким чином, що сторонній спостерігач не завжди зможе зрозуміти, що саме і в якій кількості придбав державний комбінат. Часто нові поставки поліграфкомбінат фіксує не окремим тендером, а змінами до попередніх договорів. Або змінює старі домовленості, наприклад, по строкам поставки.
Раніше УП надсилала запити на поліграфкомбінат, але там відмовлялися надавати договори та повідомляти їхні деталі.
При цьому черги на паспорти, які з’явилися наприкінці 2021 року, могли бути пов’язані саме з монополією. Уряд же ухвалює рішення, мотивацію яких іноді простіше пояснити інтересами приватного монополіста, ніж держави.
Наприклад, уже під час великої війни Кабмін дещо спростив отримання паспортів. І, серед іншого, дозволив видавати документи без внесення в них електронного підпису.
У Нацполіції вже помічають нову тенденцію – збільшення кількості підроблених документів. Це пов’язують з повномасштабним вторгенням Росії. Будь-яка штучна монополія несе небезпеку в довгій перспективі. Так і у випадку з ЄДАПСом, що прославився корумпованістю. Industrial Innovation Group презентує себе як нового гравця на ринку. Але чи так це насправді?
Серед непублічних власників ЄДАПСу, як встановили журналісти, міг бути проросійський політик Віктор Медведчук. А за часів Януковича консорціум зводив храм Російської православної церкви в Еміратах.