У той момент, коли більшість киян страждає від холоду, висотку на Печерську цілий тиждень заливало окропом. На бульварі Лесі Українки паркінг висотки перетворився на ковзанку та водоспад.
Про це пише ТСН.
Картина на паркінгу нагадує фільм-катастрофу: зі стелі ллється гарячий дощ, а поруч стоїть іномарка, що бампером намертво примерзла до підлоги. Власниця авто розпачливо фотографує «льодяну скульптуру». Світла на паркінгу немає, розетки залиті водою, тож розморозити машину — завдання із зірочкою.
Власник авто: «Я чесно не знаю [що робити]. Ми до такого не готувалися. А воно знайшло дірку — і все більше і більше».
Охоронець паркінгу Василь показує глибокі тріщини у бетоні. Вода, замерзаючи, буквально розриває фундамент. Ліфти не працюють уже тиждень — їх вимкнули, щоб уникнути короткого замикання.
Ми спускаємося на нижні рівні паркінгу. На мінус 4-му — справжня ковзанка. Проїзд заборонено, а пішки йти — екстрим.
Олександр Романюк: «Це називається сходи. Ситуація не сильно відрізняється від вулиці».
Але справжній шок чекає вище. Крізь щільну гарячу пару мешканці ведуть нас до епіцентру аварії. Тут стоїть гул води, а видимість майже нульова.
«От ви бачите, які крайнощі. Внизу лід, а вище гаряча вода. Парадокс у тому, що ця вода не з нашого будинку! У нас самих гарячої води немає», — кажуть мешканці будинку.
Люди припускають: окріп ллється із ливнівок, куди він потрапив після великого прориву теплотраси посеред бульвару Лесі Українки.
Мешканці почали бити на сполох ще 13 січня, але потрапили у замкнене коло бюрократії.
Тільки учора вночі текти перестало — комунальники нарешті почали латати трубу неподалік. У «Київтеплоенерго» підтвердили: пошкодження було через обстріли та перевантаження системи. Проте свою провину в затопленні будинку визнавати не поспішають — мовляв, потрібні «додаткові експертизи».
Мешканці налякані. Паркінг, який мав бути укриттям, тепер небезпечний. Люди бояться за фундаментальну міцність будівлі.
Роман Передерій, юрист та мешканець будинку: «Цього всього б не сталося, якби хтось просто підняв трубку і перекрив воду! Десятки тисяч літрів окропу не лилися б сюди, а дійшли б до людей. Ми не можемо нічого сушити, бо світло дають на пару годин. Нам потрібна допомога міста та експертна оцінка — ми боїмося піти під землю».
Кияни кажуть: за роки війни звикли до викликів, які створює ворог, але не збираються миритися з недбалістю власних служб.