Щороку 18 вересня у світі відзначають День моніторингу якості води. Він започаткований у 2003 році з ініціативи Clean Water Foundation та Міжнародної асоціації водопостачання. Однією з головних проблем залишається забруднення річок, озер і підземних джерел. Для України в умовах війни ця тема набуває особливої ваги.
Про це інформує “Київводоканал”.
У столиці якість питної води контролюється постійно. У “Київводоканалі” зазначають, що вода відповідає державним нормам і перевіряється цілодобово. Щодня її аналізують за 22 показниками, щомісяця — за 52, а щороку у розширеному спектрі — за 76. Лабораторія щодня досліджує понад 70 проб. Перевірки охоплюють усі етапи: від водозабору на Дніпровській та Деснянській станціях і свердловинах артезіанських джерел до розподільчої мережі. Додатковий контроль здійснюють державні установи.
Водопостачання у Києві формується з трьох джерел:
Дані лабораторних досліджень щопонеділка публікуються на офіційному сайті.
У літній період комунальники стикаються з явищем цвітіння води — вона зеленіє, з’являється запах та плями. Це пов’язано з високою температурою, сонячним випромінюванням та біогенними речовинами, що потрапляють із поверхневим стоком або природно. Для протидії застосовують трирівневу систему очищення: механічне, біологічне та використання біопрепаратів «Авелайф» і «Хлорела». Це дозволяє зменшити кількість ціанобактерій майже удвічі та стабілізувати екосистему.
Головний технолог «Київводоканалу» Любов Нагорняк повідомила, що показники питної води залишаються незмінними протягом десятиліть і відповідають державним стандартам. Для очищення щодоби застосовують тонни реагентів і коагулянтів, встановлюють заслони на грабельних спорудах та відбирають воду лише з нижніх шарів річок.
Фахівці також акцентують на необхідності заборонити використання мийних засобів із фосфатами, припинити скидання неочищених стоків у Дніпро та його притоки й демонтувати нелегальні гідроспоруди. Це зменшило б процес цвітіння. Водночас галузь потерпає від недофінансування, яке у період війни сягнуло 26 млрд грн. Тарифами покривається лише 70% витрат.
Згідно зі звітом компанії за дев’ять місяців 2024 року, на виробництво та реалізацію витрачено більше, ніж отримано доходів: прибуток становив 3 635 754 грн, витрати — 4 002 592 грн. Загальні збитки — 207 212 грн.
Станом на 1 січня 2025 року у «Київводоканалі» працювало 6315 людей, із них 2629 жінок. У січні 2024-го штат був більшим на 46 осіб. У березні 2025 року компанія повідомляла про гострий кадровий дефіцит через відсутність системного бронювання працівників. Середній вік спеціалістів — 54 роки.
Щодоби ліквідовується близько 60 аварій, проте на мережах працює лише 17 аварійних бригад, які залишаються недоукомплектованими. За словами начальниці інформаційного управління Оксани Стан, це становить ризики аж до зупинки водопостачання та водовідведення.