33 будинки поза законом: суд поставив крапку у справі забудови Голосіївського парку

У столиці поставлено крапку в одній із найрезонансніших земельних історій останніх років. 33 будинки, зведені на землях природно-заповідного фонду, підлягають знесенню за рішеннями судів. Йдеться про територію Національного природного парку «Голосіївський» — одну з ключових зелених зон міста.

Рішення стали результатом системної роботи Київської міської прокуратури та Спеціалізованої екологічної прокуратури, які через суд зупинили незаконне вибуття заповідних земель із комунальної власності, пише Life Kyiv.ua.

Самозахоплення і фальшиві документи

Слідство встановило:
члени садового кооперативу самовільно зайняли понад 3 гектари землі в урочищі Гайок, що входить до території Голосіївського нацпарку, та без жодних дозвільних документів збудували 33 садові будинки.

Щоб узаконити забудову, використовували класичну для Києва схему:

• підроблені документи;
• фіктивні адреси;
• неправдиві дані про рік зведення будинків.

На підставі цих паперів нерухомість внесли до Державного реєстру речових прав, створивши ілюзію «законного житла».

Що вирішили суди і на якому етапі справа

Екологічна прокуратура подала 33 окремі позови з вимогою:

• скасувати державну реєстрацію права власності;
• знести незаконно збудовані споруди.

Станом на зараз:

• 10 позовів уже задоволено;
• 6 судових рішень набрали законної сили;
• розпочато процедури примусового виконання;
• решта справ перебуває на розгляді.

Фактично це означає: процес демонтажу — питання часу, а не намірів.

Чому ця справа принципова саме для Києва

Голосіїв — не «вільна земля»

Голосіївський парк — це:

Київські сувеніри

• легені півдня Києва;
• рекреаційна зона для сотень тисяч мешканців;
• частина природної спадщини міста.

Кожен незаконний будинок тут — це:

• знищений лісовий масив;
• прецедент для нових забудов;
• сигнал, що закон можна «обійти».

Саме тому ця справа має значення далеко за межами одного кооперативу.

Кримінальна відповідальність — попереду

У прокуратурі наголошують: паралельно з судами триває кримінально-правова оцінка дій усіх причетних до схеми — від організаторів до тих, хто допомагав із документами та реєстрацією.

Це важливий сигнал для ринку:
спроби «узаконити» забудову на заповідних землях більше не залишаються без наслідків.

Що це означає для киян

Для міста — це рідкісний приклад, коли:

• заповідну землю реально повертають громаді;
• незаконні будинки не просто визнають проблемою, а зобов’язують знести;
• судові рішення доходять до етапу виконання.

Для мешканців Києва — це шанс зберегти зелені зони не лише на папері, а й у реальності.

Історія з 33 будинками в Голосіївському парку — показова. Вона демонструє: навіть у Києві, де роками звикли до «сірих» схем із землею, заповідник може перемогти бетон.

І якщо ці рішення будуть доведені до кінця, це стане одним із найважливіших екологічних прецедентів для столиці за останнє десятиліття.