У Києві вибухнув гучний скандал навколо персони начальника Київського метрополітену Віктора Брагінського. Мер Києва заявив, що готовий його звільнити після скандального розслідування журналістів Bihus info.
Виявляється начальник столичної підземки замість того, щоб ремонтувати станції та будувати нові, дуже вдало приховував статки та купував землю під Києвом.
Звільнення очільника метрополітену відбулося дуже швидко, вже на другий день після оприлюднення скандалу Віктор Брагінський написав заяву. Обов’язки начальника КП тимчасово виконує головний інженер Київського метрополітену Віктор Вигівський.
Цікаво, що звільнення Брагінського відбулося блискавично, ніхто навіть не намагався перевірити викладені журналістами факти. Їх вистачило і для різкої заяви від мера, який написав, що Брагінський “йому брехав у очі”, тільки от про що саме, мер не уточнив.
Тут варто зазначити, що Віктор Брагінський ще й депутат Київради – пройшов туди під знаменами фракції мера Кличка. І чи залишиться він депутатом – питання відкрите.
Сам Брагінський слухавку не бере і на повідомлення не відповідає. Також мовчать у КМДА, куди ми надіслали інформаційний запит з проханням прокоментувати звільнення очільника метрополітену.
За версією журналістів, вже колишній начальник Київського метрополітену приховував статки.
Відомо, що мати-пенсіонерка начальника підземки змогла купити в січні 2024 року 2 дорогі квартири в ЖК “White Lines”, кожна квартира обійшлася їй у понад 10 млн грн.
А нібито “колишня дружина” очільника метрополітену будує дачу в елітному селищі Козин. А своїй сестрі Брагінський продав “землю з космічною націнкою”, щоб підмалювати доходи в декларації.
Фактично усе перераховане сталося під час війни. Звідси напевно і різка вимога мера Києва писати заяву на звільнення. Бо Брагінський її не написав, навіть після того, як сталося підтоплення у тунелі метро на “синій” гілці, через що мешканці мікрорайону Теремки тепер не можуть нормально користуватися метрополітеном.
Експерти кажуть, що Віктор Брагінський запам’ятався, як найвправніший підвищувач вартості проїду у столичному метро.
Згадаємо, що до призначення на посаду Брагінського вартість проїзду у підземці Києва складала 2 гривні.
Саме він бідкався на камери представників ЗМІ та казав про необхідність підвищення проїзду. І у лютому 2015 року ціна поїздки підвищилася до 4 грн.
У червні 2017 року, Брагінський знову “бідкається на камери” і проїзд у метро здорожчав на гривню – до 5 грн.
А у липні 2018 вартість жетона в метро дорожчає ще на три гривні – 8 грн.
Тут варто додати, що для пасажирів зробили знижку: якщо ти купуєш одразу 50 поїздок, то вартість однієї становить лише 6,5 грн.
Далі в метрополітені лише мріяли про необхідність підвищення вартості проїзду. Спочатку марили цінником у 15, а потім у 20 гривень. Але здійснити таке підвищення не дозволив коронавірус, а потім війна.
Вже на початку цього року апетити зросли до понад 30 гривень. Саме такий обґрунтований тариф за одну поїздку в метро озвучував Брагінський, додавши, що до кінця війни тариф змінювати не будуть.
За час керівництва підземкою Віктора Брагінського, біля станції метро “Героїв Дніпра” почали “закріплювати ґрунти”, що закінчилося масштабним будівництвом над станцією триповерхового ТЦ. Начальник метрополітену не помічав ні численних мітингів людей, які були проти цього будівництва, ні навіть, коли будівельники пошкодили буром тунель на станції – пробивши склепіння. Будівництво ніхто не зупинив.
Очільник метрополітену не помічав, як поруч зі підземним переходом на станцію метро “Оболонь” зводять житловий будинок. Як будують торгові центри у 2-3 поверхи прямісінько над станціями метро “Осокорки”, “Позняки” та “Харківська”. А підлеглі Брагінського відповідали, що це не питання метрополітену.
Дуже класна тактика, коли над станцією “Позняки” будуть торговий центр – це не питання метрополітену, а коли після завершення будівництва перекриті ґрунтові води шукаючи вихід починають потрапляти на станцію – тоді це вже питання метрополітену, бо потрібно ремонтувати стелю.
Тому зовсім не дивно, що наприкінці минулого року на синій гілці сталося підтоплення тунелю між станціями метро “Деміївська” та “Либідська”. Без зручного метрополітену на півроку (орієнтовно) залишилися тисячі киян, які мешкають на Теремках.
Тоді начальник метрополітену разом з мером спускалися в тунель. І звинуватили у протіканні свої попередників, мовляв, були проблемні ґрунти, а якість будівельних робіт “на двійку”. Бо легше роками не слідкувати за станом тунелів та тим, що над ними безперервно будується.
До речі, поки Брагінський керував метрополітеном у Києві не було збудовано жодної станція метро. За 10 років були лише гучні скандали. Наприклад, з будівництвом метро на Виноградар, де підрядник “успішно” розкрав мільярдні кошти. А міфічне метро на Троєщину, вже давно стало “бородатою” міською легендою.
Експерти зауважують, що місто самостійно не спроможне будувати метрополітен.
“У часи, коли мером Києва був Омельченко, кожного року відкривали станцію метро. Це відбувалося тому, що левова частина коштів на будівництво метрополітену спрямовувалася саме з держбюджету. А вже багато років на метро у Києві з держбюджету нічого не дають. Без допомоги держави, будувати підземку силами лише столичного бюджету – неможливо”, – розповідає сайту ТСН.ua Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.
Експерт погоджується, що скандал з Віктором Брагінським розгорівся досить гучний. Але у той же час додає, що частиною комунальних підприємств у Києві керують саме люди з бізнесу. Вони користуються дорогими автомобілями, ходять в недешеві ресторани, мають багато нерухомості у Києві та за містом.
“Чому саме Брагінський потрапив під пристрасну увагу журналістів, мені наразі не зрозуміло. Героїв для подібних розслідувань у Києві досить багато. Гадаю, що Брагінському швидко знайдуть заміну, бо у метрополітені працює достатньо кваліфікованих фахівців. І незамінних не буває”, – додає експерт.
Олександр Сергієнко зауважує, що останнім часом почастішали інформаційні атаки на мера Києва та його команду, що теж досить дивним чином виглядає.
“Я вважаю, що це не зовсім справа аналітиків та журналістів займатися подібними розслідуваннями, як з Брагінським. Бо подібні речі – сфера діяльності правоохоронних органів. Якщо правоохоронці доводять факти, які передбачають покарання за адміністративним чи кримінальним кодексом України, от тоді така людина має відповідати перед законом”, – зазначає Олександр Сергієнко.
Він додає, що “фантастичні історії”, коли старенька мати міського чиновника чи директора КП якимись дивом купує квартири, а потім дарує їх сину – свідчить про недосконалість нашої антикорупційної законодавчої бази. І, на жаль, таких історій величезна кількість.
“Треба вдосконалювати антикорупційну базу. Зробити так, щоб доходи близьких родичів у декларації чиновників відображалися обов’язково. А невідповідність доходів та видатків у декларації ставала беззаперечною підставою для звільнення такого чиновника. Коли це чітко буде прописане в законодавстві, тоді це буде дієвим. А до тих пір, поки у законодавстві залишаються такі навіть не шпарини, а величезні діри, то все це буде продовжуватися і такі чиновники будуть пролазити на посади, наживатися через корупційні діяння, та уникати відповідальності”, – підсумовує Олександр Сергієнко.