14 жовтня українці святкують одразу три свята - Покрови Божої Матері, День українського козацтва та День захисника України.
Українці настільки шанують Покрову, що об’єднали її із Днем захисника Вітчизни і встановили загальнодержавний вихідний. Жодна з православних країн не має такої любові до Покрови, як Україна, і на те є свої історичні причини.
Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. Покрову Пресвятої Богородиці особливо шанували козаки. Вони будували храми на її честь і вважали Матір Божу своєю заступницею і покровителькою. За часів козацтва (а козаки були не тільки справжніми воїнами, а й дуже щирими вірянами) Покрова була символом перемоги над ворогом. Запорізькі козаки йшли на війну і поверталися з неї, промовляючи ім’я Богородиці. Недаремно у центрі Запорізької Січі стояла церква на честь Покрови Богородиці.
Коли у XVIII столітті російська імператриця Катерина ІІ наказала обманом захопити і зруйнувати Січ, за переказами, єдине, що встигли взяти з собою козаки, це ікону Покрови Пресвятої Богородиці (зараз її іменують “Козацькою”).
Величне свято Покрови Пресвятої Богородиці належить до неперехідних, тобто має сталу дату святкування. Кожного року православні християни відзначають його 14 жовтня.У 2020 році святкування припадає на середу, і цей день буде для українців вихідним, адже на Покрову відзначається ще одне важливе свято – День захисника України. У народі цей день ще називають Третьою Пречистою.
Диво у Влахернському храмі
Історія свята сягає 860 року н. е., коли русини Аскольд та Дір (наші предки з Київської Русі) вирішили захопити багату православну Візантію. Їхні кораблі вирушили до Константинополю, але уперше вони ледь не загинули, бо на захист Константинополя стала сама Богородиця. Коли греки зрозуміли, що їм не здолати могутню армію Аскольда і Діра, вони зібралися у Влахернському храмі (на околиці Константинополя), де зберігалась велика святиня — риза Пресвятої Богородиці — й почали молитися.
Саме тоді дуже шанований містянами святий — Андрій Юродивий та його учень Єпіфаній побачили явлення Пресвятої Богородиці у сяйві небесного світла. Оточена ангелами та святими, Вона зняла з голови омофор та покрила ним народ, що стояв на колінах у молитві. Коли святий Андрій Юродивий розповів про своє видіння, люди зрозуміли — сама Цариця Небесна покриває їх від усякого зла. Хресним ходом вони тричі обійшли місто, а потім занурили ризу у море. Водночас на морі розпочався такий шторм, що кораблі Аскольда та Діра змушені були відступити, й повернулися додому понівечені.
Ця надзвичайна поразка дуже налякала русів. Аскольд і Дір відправили посланця до Візантії із проханням навчити їх цієї дивної віри. У відповідь греки надіслали до Русі (у Херсонес) рівноапостольних Кирила та Мефодія, які не лише навчили, а й охрестили близько 200 руських родин.
Ця подія стала початком шляху нашого народу до християнської віри. Через 122 роки, за часів уже князя Володимира, у 988 році стало можливе хрещення усієї Русі.
Дивно, але у Греції це свято не прижилося. Влахернський храм розташований зараз на території мусульманського Стамбула (Туреччина). Але тепер це не величезна будівля, а невеличке приміщення з гратами на вікнах, оточене парканом та колючимї дротом. Адже в Стамбулі православні постійно потерпають від погромів з боку мусульман та моляться під страхом смерті. На жаль, і парафіян у сучасному Влахернському храмі зовсім небагато. Єдине — там і досі зберігаються риза й омофор Богородиці.
На наших землях свято Покрови Богородиці набуло надзвичайної популярності. Особливе вшанування було на Запорізькій Січі. Козаки називали себе лицарями Божої Матері, і на Покрову вибирали нового отамана — на знак того, що він керуватиме ними під Покровом самої Богородиці.
До речі, козаки збудували понад 10 храмів на честь Богородиці у навколишніх осередках. На свято Покрови козаки завжди збиралися біля головного храму Січі — і цієї традиції дотримувалися до самого знищення Січі. Козаки приходили до храму на Покрову навіть тоді, коли була епідемія чуми.
Ікона Козацької Покрови відрізняється від канонічних тим, що на ній омофор Богородиці покриває козаків, гетьманів і духовенство.
Прикмети
З давніх часів Покрова — поворот до зими. У народі казали: “Покрова покриває або листям, або снігом”.
Що треба робити цього дня
Бажано зранку прийти до храму, помолитися, сповідатися і причаститися. Причастя на Покров — особливе благословення Богородиці. Вранці 14 жовтня прийнято відвідувати Божественну літургію.
Також саме в цей день прийнято просити допомоги у Богородиці. Незаміжнім дівчатам, які шукають свою пару, варто прийти до церкви до початку служби і поставити свічку Богородиці.У неї просять здоров’я, підтримки, і захисту, і покровительства в сімейному житті.
Забороняється на Покрову важка фізична праця. Під заборону потрапляють лихослів’я і погані вчинки.Також вважалося, що в цей день не можна позичати гроші і відмовляти сватам. Не можна використовувати ненормативну лексику та сваритися. Краще не виконувати складну роботу і не розпочинати нову справу.
Цей день бажано провести у мирі та злагоді в оточенні близьких по духу людей.