Надзвичайні події

У передмісті Києва хлопець порізав вени у ТЦК: що відомо

У передмісті Києва патрульні затримали чоловіка до початку комендантської години, доправили його до ТЦК. Там його побили, забрали речі та відвезли у Вишневе на ВЛК. Під час спроби порадитися з юристом, у чоловіка відібрали смартфон.

Про це написала журналістка Олександра Захарова у Facebook.

“Людину (Станіслава М.) затримують до початку комендантської години (патруль 113), забирають у ТЦК (він не опирається), де бʼють, забирають особисті речі та утримують до ранку. Машину кидають десь на Боголюбова (Софіївська Борщагівка), ок, її знайшли. Потім примусово везуть на ВЛК у Вишневе, під час спроби порадитися з юристом по телефону відбирають телефон, і людина не виходить на звʼязок майже добу. Чи вона взагалі жива весь цей час, неясно”, – пише журналістка.

Потім, коли для зʼясування ситуації на місце події виїжджає адвокатка та слідча група, зʼясовується, що хлопець порізав собі вени й, аби його в такому стані не знайшла поліція, його викинули на вулиці у Вишневому.

“Людина жива, руки перевʼязали, знову викликали поліцію, склали протоколи, в тому числі по статті “доведення до самогубства”, знімають побої, але в мене все ще питання: як це сприяє мобілізації на фронт й взагалі мотивації інших людей, коли спроба суїциду = психіатрія, й людині, яка й так перебуває на обліку у психіатра, явно знадобиться допомога спеціалістів та лікування?” – зазначає авторка допису.

По факту скоєного відкриті наступні провадження:

  • перша справадоведення до самогубства ЕО9896 від 24.05.2024;
  • друга справавикрадення людини і незаконне утримання ЕО29462 від 24.05.2024.

Друзі постраждалого нині збирають гроші на його лікування, реабілітацію та правозахисні процеси.

“… Виходить, що людина могла просто померти на вулиці або десь у відділку/лікарні, якби взагалі її так активно не шукали, не мали десь можливості знайти юриста/гроші. Як це сприяє перемозі, не розумію, жити в державі, яка може спустити з рук вислови “загнати за сьогодні ще одну корову”, категорично не хочу (не хотілося б думати, що це і є ставлення до потенційних солдат). Але, звісно, сподіваюся, що ми конструюємо інше теперішнє й майбутнє”, – підсумовує авторка посту.

Елена Каденко