Зона довкола Хаджибейського лиману перебуває під загрозою затоплення Проєкт відводу стічних вод "Глибоководний випуск", розпочатий у 2010 році вартістю в 585 млн гривень, мав змінити екологічну ситуацію в регіоні.
Тобто неочищені стоки не мали більше скидувати в Чорне море, мала зникнути загроза прориву дамби Хаджибейського лиману. Але як встановив Центр публічних розслідувань (ЦПР) завершився цей проєкт не лише масштабними розкраданням та кримінальними провадженнями, але й тим, що Одещина продовжує перебувати під загрозою глобальної екологічної катастрофи. Про це йдеться в розслідуванні ЦПК «Сморід, корупція, суди: сумна історія Глибоководного випуску».
Еколог Владислав Балінський розповів, що коли розпочинався проєкт “Глибоководний випуск”, треба було, в першу чергу, вкладатися в переоснащення СБО “Північна”.
Крім цього Балінський наголосив, що, так званий «Глибоководний випуск» не є глибоководним: “Це було імітування екологічних заходів для того, щоб, по-перше, засвоїти кошти на побудову цього “Глибоководного випуску”, а, по-друге, вони відразу закладали те, що територія (станції – ред.) буде скорочуватись. І ці стоки, які будуть зливатись у море, начебто нікого не буде турбувати їхня якість”. При цьому скиди води в Хаджибейський лиман руйнують дамбу, в разі прориву якої під затопленням може опинитись територія площею у 2,3 тисячі гектара.
Тож, на підтримку гідроспоруди регулярно витрачають мільйони з бюджету. Таким чином, зазначає ЦПР, вартість “Глибоководного випуску” для платників податків – це навіть не витрачені на проєкт декілька сотень мільйонів. Вона значно вища. До неї треба додавати мільйони, направлені на латання дамби.
За будівництво «Глибоководного випуску» відповідала компанія колишнього депутата Одеської міськради Руслана Тарпана (нині підозрюваного у державній зраді та оголошеного у розшук Інтерполом втікача) – ТОВ “Інкор Груп”.
Ще наприкінці 2011 року Тарпан особисто звітував про нібито готовність введення в експлуатацію «Глибоководного випуску». Але на практиці, далі слів справа не пішла. Вартість проєкту за тодішнім курсом складала понад 70 млн доларів. І все ці кошти були з державного бюджету. Попри публічні обіцянки Тарпана, проєкт так і не був запушений. Й залишається недобудованим до цього часу. «Глибоководний випуск» від самого початку почали супроводжувати гучні корупційні скандали. У 2021 році стало відомо що у проєкт «вбухали майже 600 млн грн», але неефективно. Про це заявляли на рівні Адміністрації Президента. І саме тоді оборудку почали розслідувати правоохоронці. За кілька місяців справу проти «Інкор Груп” закрили. Та вже після “Революції гідності” провадження поновили. І у 2017 році підозри у справі отримали усі члени ОЗУ Руслана Тарпана та він сам.
За інформацію прокуратури Одеської області, група осіб (ОЗУ) “заволоділа 200 млн грн. А на самі будівельні роботи було витрачено понад 350 млн грн”. “Роботи генпідрядником у повному обсязі виконані не були”, – цитують журналісти ЦПР повідомлення обласної одеської прокуратури того часу.
За словами тодішнього прокурора області Олега Жученка, «була проведена масштабна спецоперація, у ході якої було задіяно більше як 150 правоохоронців. Проведено понад 40 обшуків. За результатами чого повідомлено про підозру 11 учасниками цих незаконних дій». До суду згодом дійшли не всі. А лише 7 з 11 підозрюваних. З того часу судові розгляди провадження тривають та перебувають уже на стадії апеляційного суду.
Епізод стосовно голови ОЗУ з розкрадання коштів на “Глибоководному випуску” Руслана Тарпана був виділений в окреме провадження та призупинений через його міжнародний розшук.
Проблема, що мав вирішити «Глибоководний випуск» залишається. А сам цей об’єкт у АРМА кваліфікують як “купу будівельних матеріалів”, а тому навіть не можуть прийняти його в управління. Саме тому на підтримку СБО “Північна” держава вимушено щороку витрачає сотні мільйонів гривень.
Так, на стабілізацію стану аварійних ділянок Хаджибейського лиману Одеса тільки під час війни витратила вже понад 125 млн грн, про що свідчать дані з сайту Прозорро, наголошують у ЦПР. Як відомо, наразі Тарпан розшукується через Інтерпол, йому загрожує мінімум 15 років в’язниці.
Окрім як у розкраданні коштів на «Глибоководному випуску» СБУ підозрює його також у державній зраді за фінансування російських збройних формувань.
Місцеперебування Тарпана, за даними слідства, встановлено у ОАЕ. Відповідно Офіс генпрокурора вже скерував у цю країну запит на його екстрадицію.