В Україні з 1 серпня запрацює відкритий банкінг, що стане революційним кроком у розвитку банківської системи України.
З 1 серпня 2025 року набирає чинності Положення про відкритий банкінг, яке визначає правила функціонування системи відкритого банкінгу в Україні. Надавачі платіжних послуг (НПП) з обслуговування рахунків (ASPSP) мають привести свою діяльність у відповідність до вимог Положення упродовж п’яти місяців від зазначеної дати, інформують Економічні новини.
Запровадження відкритого банкінгу в Україні зумовлене прагненням стимулювати розвиток фінтеху, впроваджувати інновації у сфері платежів, посилювати конкуренцію на ринку та, як наслідок, покращувати якість наявних і створювати нові платіжні продукти та послуги. Крім того, як зазначають у Національному банку України, впровадження відкритого банкінгу є завершальною частиною імплементації норм Директиви ЄС про платіжні послуги 2015/2366 (PSD2) та глави 4 “Порядок отримання надавачами платіжних послуг доступу до рахунків користувачів (відкритий банкінг)” розділу IV Закону України “Про платіжні послуги”. Відкритий банкінг являє собою структурований і безпечний обмін даними між надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунку та стороннім НПП через спеціалізовані інтерфейси, який здійснюється за згодою користувача під час доступу до рахунку користувача стороннього НПП з метою надання нефінансових платіжних послуг користувачу таким стороннім НПП.
На думку фахівців, запровадження відкритого банкінгу стане однією з найважливіших подій у банківському секторі за останні роки. Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов у коментарі Економічним новинам розповів, що відкритий банкінг є новим трендом на банківському ринку, який дозволяє споживачам отримати доступ до всіх своїх рахунків в одному застосунку. Технологія дуже перспективна і суттєво покращує обміни між різними фінансовими установами. “Україна таким чином йде в тренді світових тенденцій і українські споживачі будуть отримувати ті ж самі переваги, що і їх європейські колеги”, – наголосив Олександр Леонов.
Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас в коментарі для «Комерсант Український» пояснив, що запровадження відкритого банкінгу створить умови для появи в Україні нових стартапів, які зможуть розробляти продукти, спеціальні програми, сервіси. “Банківські рахунки клієнта можуть бути інтегровані в цей додаток, в цю програму, і користувач зможе в такому додатку вести облік власного сімейного бюджету, наприклад. І, що важливо – і на цьому потрібно наголосити — підключення рахунків клієнта з різних банків, відбуватиметься за його згодою”, – розповів Андрій Дубас. Податковий консультант Михайли Смокович зазначив, що в одному мобільному додатку можна буде управляти всіма рахунками, переглядати виписки, робити платежі, дивитися баланси. А генеральний директор агростартапу AgroApp та акціонер фінтех-компанії Activitis Ярослав Смакота в коментарі для «Комерсант Український» наголосив, що завдяки відкритому банкінгу не просто з’явиться єдиний фінансовий хаб, а з’явиться можливість бачити в одному додатку всі свої рахунки, кредити, депозити з різних українських банків, що спростить планування бюджету, відстеження витрат та управління фінансами. “На основі аналізу транзакцій, AI-додатки (такі, як Plum та Chip в ЄС) зможуть пропонувати індивідуальні поради щодо заощаджень, інвестицій, а також підбирати найвигідніші кредитні та депозитні пропозиції від різних українських банків”, – сказав Ярослав Смакота.
Крім користі для споживача, відкритий банкінг стане каталізатором змін і для бізнесу. Підприємці, зокрема представники МСБ, отримають інструменти для зручнішого управління ліквідністю, оптимізації грошових потоків та автоматизації фінансового обліку. Це дозволить зменшити навантаження на бухгалтерію та прискорити доступ до фінансування, завдяки покращеній оцінці кредитоспроможності.
Однак, як повідомляє «Комерсант Український», розширення доступу до даних має й зворотній бік – ризики кіберзлочинності та шахрайства. На думку фахівців, збільшення кількості учасників, що обробляють чутливу інформацію, означає зростання точок вразливості. Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов у коментарі Економічним новинам пояснив, що тут важливо розуміти – ці зручності і нові можливості супроводжуються проблемами і ризиками, в тому числі, і ризиком витоку інформації. “Оскільки це передача чутливої і критичної інформації третім особам від банків, то існує більше ризиків у разі витоку і втрати інформації, коли, наприклад, шахраї зламують один з банків. Тому, вочевидь, тут зростає питання і до кібербезпеки, її забезпечення, аби цей перспективний механізм не став, зокрема, й інструментом кіберзлочинів або шахрайства”, – наголосив Олександр Леонов.
Попри потенційні загрози, експерти висловлюють обережний оптимізм щодо рівня готовності українців до нових фінансових реалій. Зокрема Олександр Леонов повідомив, що “в цілому технологія песпективна, але потребує серйозної роботи щодо захисту”, а Ярослав Смакота наголосив, що “загалом, українці та бізнес готові, але потребують чіткої комунікації, простих рішень та гарантій безпеки”. Важливо зазначити, що зарубіжний досвід, зокрема країн ЄС, демонструє позитивний вплив відкритого банкінгу на поведінку споживачів: більше контролю над фінансами, зниження комісій, зменшення непотрібних витрат. Очікується, що схожі результати з’являться і в Україні вже найближчим часом.