Посли ЄС розглядають план спрямування близько 140 млрд євро із заморожених резервів Росії на кредит Україні вже з 2026 року.
Посли держав Євросоюзу почали обговорювати план Єврокомісії щодо залучення коштів із заморожених активів Банку Росії для фінансової підтримки України. Брюссель прагне узгодити механізм до кінця року, щоб Київ міг отримати перші виплати вже у 2026-му, повідомляє Bloomberg.
За даними видання, проєкт передбачає поступове виведення коштів з рахунків депозитарію Euroclear та надання Україні кредитів під ці активи. Йдеться приблизно про 140 млрд євро, що накопичилися завдяки погашенню облігацій, включених до російських резервів. Раніше озвучувалася більша оцінка – близько 170 млрд євро, однак новий підрахунок враховує ще не перераховану частину з 45 млрд євро, які країни «великої сімки» погодили надати Києву під гарантії майбутніх доходів від реінвестування цих резервів.
Щоб забезпечити повернення грошей, ЄС планує укласти з Euroclear спеціальний борговий контракт зі ставкою 0%, який гарантуватиме депозитарію покриття можливих претензій Росії. Politico та Financial Times раніше зазначали, що заміна цих коштів може відбуватися за рахунок загальноєвропейських облігацій із нульовим купоном. Україна сплачуватиме кредит лише у випадку, якщо Росія погодиться на виплату репарацій або якщо ЄС зніме санкції, що дозволить уникнути формальної конфіскації російських активів.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав запропоновану схему. «Необхідно мобілізувати фінансові ресурси в масштабах, які на кілька років забезпечать стійкість України у військовому відношенні… Ми здатні цю витривалість забезпечити», – заявив він у FT. Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер виступив проти, наголосивши, що вилучення активів центробанку третьої країни створює небезпечний прецедент і може спричинити відтік резервів з єврозони. «Взяти гроші Путіна і залишити ризики на нас – цього не станеться», – сказав він агентству Belga.
Єврокомісія пропонує розподілити ризики між усіма країнами ЄС, а не покладати їх на Бельгію. Для ухвалення плану, ймовірно, буде потрібна кваліфікована більшість голосів держав-членів, а не одностайність, як у випадку санкцій, підкреслює Bloomberg.