Хоча цьогорічний урожай зернових дещо гірший за минулорічний, його достатньо для забезпечення внутрішнього попиту, тож критичних ризиків для виробництва немає. Але є нюанс щодо якості.
Про це УНІАН розповів перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів, директор ТОВ “Київ Хліб” Юрій Дученко.
“Якісне борошно неможливе без зерна 2-го класу. Оскільки агровиробники неохоче пропонують його на внутрішній ринок, борошномельні підприємства не завжди можуть сформувати достатні партії. Тому ціна на борошно не знижується навіть у період збору врожаю”, – розповідає Дученко.
За даними директора “Київ Хлібу”, сьогодні тонна пшеничного борошна вищого ґатунку коштує близько 15 000 грн, а першого – 14 500 грн. До кінця року ціна може зрости ще на 2 000 грн.
“З огляду на те, що частка борошна в собівартості хліба складає 40%, його подорожчання додасть близько 5% до собівартості. У цілому до кінця 2025 року хліб може подорожчати до 20%”, – зазначив Дученко.
Таким чином, виробники хліба будуть змушені або підвищувати ціни, або виробляти продукт більш низької якості для внутрішнього ринку. Водночас експорт продукції закордон зростає швидкими темпами – вона відповідає смакам вимогливих європейців.
Директор “Київ Хлібу” відзначає дві чіткі тенденції: скорочення споживання м’яких кондитерських виробів, здоби та “дорогих” видів хліба на внутрішньому ринку поруч з вищезгаданим стрімким зростанням експорту .
“Наприклад, експорт наших м’яких кондитерських виробів від початку повномасштабного вторгнення зріс у 8 разів. Загалом відзначається зростання експорту за всіма напрямками. Сьогодні 12% нашого експорту припадає на м’які кондитерські вироби, а 88% – на продукти тривалого зберігання, хлібобулочні вироби та заморожений хліб”, – розаповів він.
Європейський споживач стає вибагливішим і поступово відходить від замороженого хліба. Водночас попит на продукцію тривалого зберігання та функціональні хлібобулочні вироби зростає. Саме тут українські виробники мають перспективу закріпитися, впевнений Дученко.