Оборонно-промисловий комплекс України займається локалізацією ракет до ЗРК С-300 та С-400 у поєднанні з радіолокаційною станцією Європи. Про це розповів головний конструктор Fire Point Денис Штілєрман в інтервʼю BBC.
Спершу на запит українських захисників компанія розробила клон четвертого відсіку ракети С-300/С-400 та приводи. Після чого надійшов запит на двигун, який мають виготовити у січні 2026 року та провести перші динамічні випробування.
Крім того, ракетний комплекс із локалізованими ракетами мають намір поєднати з європейською РЛС.
“Поки у нас немає можливості інтеграції з європейськими радарами, використовуємо її як дешеву балістичну ракету невеликої дальності”, – зауважив Штілєрман.
У “Мілітарному” нагадали, що у вересні Fire Point повідомила про розробку власних балістичних ракет FP-7 та FP-9.
“FP-7 має дальність ураження до 200 км, максимальну швидкість 1500 м/с і кругове відхилення 14 метрів. Її бойове навантаження становить 150 кг, а максимальна тривалість польоту – 250 секунд”, – додали у виданні.
Водночас дальність FP-9 становить близько 855 км, швидкість – 2200 м/с, бойове навантаження – 800 кг, а висота польоту – до 70 км. За точності у 20 метрів вона може вражати цілі у глибокому тилу противника.
“Мілітарний” розповів, що ще за часів Радянського Союзу під час розробки у ЗРК С-300 була закладена можливість уражати наземні нерухомі цілі з відомими координатами.
Водночас РФ використовує С-300 і С-400 для обстрілів українських наземних обʼєктів ракетами типу 5В55 або 48Н6 різних модифікацій.
“Ці ракети мають напівактивну головку самонаведення. Їхня бойова частина начинена готовими уражаючими елементами у вигляді металевих кубиків. Вони можуть бути ефективними проти нерухомих наземних цілей: незахищених складів, особового складу та автотехніки на відкритій місцевості, а також об’єктів інфраструктури”, – додали у публікації.
Своєю чергою в Україні проєкт модернізації ракет 5В55Р зі збільшенням дальності з 75 до 150 км існував ще у 2018 році. На озброєнні української армії перебувають ЗРС типу С-300 (ПТ/ПС/В1). До початку повномасштабного вторгнення у підрозділах та арсеналах зберігалася достатня кількість ракет 5В55К(Р).
“Починаючи з 2004 року, всі роботи, пов’язані з ремонтом і продовженням ресурсу цих зенітних ракетних систем в Україні, здійснює ДП “Укроборонсервіс”. Для ремонту й модернізації С-300 в ДП “Укроборонсервіс” було створено Центр озброєння та військової техніки. Не виключено, що зараз український оборонний комплекс також працює над новою модернізацією ракет 5В55, а не локалізацією 48Н6″, – підсумували у “Мілітарному”.