США підняли митний тиск на Індію до 50%. У відповідь Делі демонструє курс на стратегічну самостійність, а не поступки. Чому це не лише про смартфони — аналіз Олексія Куща спеціально для нашого видання.
Колишній президент США Дональд Трамп ввів черговий пакет митних обмежень проти Індії, довівши загальне навантаження до рекордних 50%. Реакція Індії поки що йде у руслі раніше озвучених прогнозів, заявляє фінансовий аналітик Олексій Кущ.
«Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді наприкінці серпня візьме участь у саміті ШОС у Китаї. А сама Шанхайська організація співробітництва — це синоцентричний геополітичний проєкт, або ж Глобальний Євразійський острів у розширеному складі», — наголошує експерт.
За його словами, конфлікт не обмежується нафтою чи торгівлею. Йдеться про фундаментальне право країни на суверенне прийняття рішень.
«Це той самий суверенізм проти глобалізму. Або, як писав Карл Шмітт, — імперіум проти домініуму», — пояснює Кущ.
Попри митний тиск, Індія має що втрачати. Лише за останній рік країна стала найбільшим постачальником смартфонів до США. Якщо у 2024 році Китай займав 61% ринку, а Індія — лише 13%, то зараз ці цифри становлять 25% і 44% відповідно — вже на користь Індії.
Проте, як зауважує аналітик, мова йде не про індійські бренди, а про глобальні виробництва, включаючи американські компанії. Тож для цього сегменту можуть бути запроваджені винятки.
Кущ також звертає увагу на суперечливість американської зовнішньоекономічної політики.
«Кращий спосіб відучити дітей курити — це не курити батькові. А Великий Білий Батько у Вашингтоні минулого року закупив у РФ мінеральних добрив на мільярд доларів, паладію та платини — ще на мільярд, і ядерного палива — на $600 млн», — іронізує експерт.
На його думку, особливе значення має саме купівля ядерного палива, що є прямим фінансуванням російського закритого ядерного циклу, який він називає «крапельним фінансовим поливом».
«Закупівля добрив — це, фактично, заміна російського газу на $2 млрд, який тепер переробляється всередині США. Із трьох закупок США у РФ, відносно нейтральною виглядає лише придбання платини для американської авіаційної й космічної галузі», — підсумовує Кущ.