Страхування воєнних ризиків: коли нарешті запрацює механізм

Система страхування воєнних ризиків може швидко запрацювати після прийняття парламентом відповідного закону.

Перша заступниця Голови Національного банку Катерина Рожкова та команда Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ провели плідну зустріч з представниками American Chamber of Commerce in Ukraine, під час якої обговорили законопроєкт про систему страхування воєнних ризиків, повідомляє Національний банк України.

Катерина Рожкова зазначила, що після прийняття парламентом відповідного закону ця система може запрацювати досить швидко. Вона нагадала, що розроблений Національним банком за участю експертів Світового банку, Міністерства економіки і Міністерства фінансів законопроєкт з грудня 2024 року знаходиться в профільному комітеті Верхової Ради, і висловила сподівання на його швидкий розгляд.

“Розбудова повнофункціональної системи страхування воєнних ризиків є критично важливим завданням для України в умовах війни з огляду на невелику ємність українського страхового ринку та обмежений доступ до ринку міжнародного перестрахуванняˮ, – підкреслила Катерина Рожкова.

Вона відповіла на запитання представників АСС та поділилася ключовими деталями законопроєкту:

• обов’язковому страхуванню підлягатимуть об’єкти застави за банківськими кредитами та об’єкти житлового будівництва протягом всього періоду нового будівництва, реконструкції або капітального ремонту, що сприятиме зростанню попиту на інвестиційні кредити, підвищить якість застави і відповідно знизить банківську премію за ризик при кредитуванні. Всі ці фактори сприятимуть пришвидшенню економічного зростання;
• за наявності договору страхування воєнних ризиків від міжнародних компаній або спеціалізованих державних установ, зокрема ЕКА, укладення нового договору згідно з новим законом не вимагатиметься;
• надалі перелік ризиків, що можуть бути застраховані в межах системи, може бути розширено. Зокрема після війни – на політичні та кліматичні ризики, ризики техногенних катастроф. Тобто на напрями, які ринок не готовий на себе брати, тож розвитком цієї системи на перших етапах опікуватиметься держава;
• вітчизняні страхові компанії можуть працювати з агенцією як посередники, за що будуть отримувати винагороду, або безпосередньо як страховики, утримуючи на собі частину ризику;
• питаннями фіксації та оцінки збитків опікуватимуться страховики, що передбачає оплату відповідних послуг агенцією. З часом роль агенції буде ще більше звужуватися, адже держава не має на меті замінити собою ринок;
• державна агенція зможе запропонувати міжнародним перестраховикам долучитися до системи та пакетно перестраховувати накопичені ризики, адже невеликі обсяги їм не цікаві, а великі обсяги окремі компанії в роздрібному сегменті ринку не генерують;
• набір страхових продуктів та умови страхових договорів будуть стандартними, однак це не відміняє потенційну можливість учасників ринку застрахувати на добровільній основі інші об’єкти, використовуючи продукти агенції та попередньо узгодивши з нею можливість перестрахування.

Катерина Рожкова відмітила, що за більш ніж три роки війни вітчизняний страховий ринок змінився, і сьогодні окремі страховики вже укладають договори страхування воєнних ризиків. Проте загальний розмір капіталу страховиків, авторизованих в Україні, станом на 31 грудня 2024 року становить лише 18,3 млрд грн (444 млн дол. США), що є недостатнім для забезпечення масштабного покриття воєнних ризиків. Так, на даний час страховики приймають на страхування від воєнних ризиків переважно автомобілі та невеликі об’єкти нерухомості (з лімітом відповідальності до 250 тис. дол. США). Іноземні страхові компанії працюють з великими проектами точково, що не дозволяє задовольнити потреби ринку загалом.

“Бажано рухатися максимально швидко, адже створення системи сприятиме розвитку економіки та активізації будівництва житла для людей, що його втратилиˮ, – підсумувала Катерина Рожкова. Вона подякувала АСС за змістовні дискусії та запевнила, що регулятор відкритий до діалогу і чекатиме на пропозиції для подальшого обговорення законопроєкту в профільному комітеті.