В Україні існує поняття неповний робочий час й скорочений робочий час. Пояснюємо, як скорочений робочий час впливає на зарплату та хто саме може скористатися цим правом.
Ця тема особливо актуальна в умовах воєнного стану та змін у трудовому законодавстві.
Скорочена тривалість робочого часу — це менше годин на тиждень порівняно з класичними 40 годинами. Найважливіше: працівник, якому встановлено скорочену тривалість, отримує повну оплату праці, без жодних зменшень. Це ключова відмінність від неповного робочого часу, де зарплата розраховується пропорційно фактичному відпрацюванню.
Це два різні поняття, тому їх не можна плутати. Неправильне оформлення може спричинити юридичні наслідки.
За ст. 50 КЗпП України, стандартна тривалість робочого часу — до 40 годин на тиждень. Однак для окремих категорій працівників законом передбачено обов’язкове скорочення цієї норми. Також підприємство може самостійно встановити зменшену норму — через колективний договір або внутрішні положення.
У воєнний період діють окремі норми:
Ці обмеження застосовуються до працівників у сферах оборони, енергетики, медицини та інших життєво важливих галузях.
Працівники, які мають право на скорочений графік, отримують повну ставку або оклад, навіть якщо працюють менше. Це закріплено в КЗпП і є важливою соціальною гарантією.
Працівники з інвалідністю мають право на неповний робочий час (за власним бажанням), що оплачується пропорційно. Скорочений робочий час для цієї категорії прямо не передбачений, але роботодавець має створити умови відповідно до індивідуальної програми реабілітації, згідно із Законом України Про охорону праці.
Категорії працівників, яким гарантовано скорочений робочий тиждень: