"Податок на посилки" навряд чи посприяє великим грошовим надходженням до держбюдету та допоможе внутрішньому виробнику, а посприяє новій хвилі нелегальних схем і "договорняків". Водночас через митні «схеми» бюджет щороку втрачає 170 млрд грн.
Таку думку висловив економічний експерт Олег Пендзин.
“Насправді запровадження податків на міжнародні посилки виглядає як раціональний крок для підтримки вітчизняного бізнесу та бюджету. Такий механізм давно діє у країнах Європи, США і навіть у державах, які не відзначаються дружнім ставленням до нас. Всі країни захищають свої економіки, стимулюють внутрішній ринок і наповнюють бюджети. Логіка очевидна і вірна: товари мають потрапляти на митну територію країн та продаватися офіційно, податки — залишатися в країні, а митна система — працювати як інструмент для підтримки локального виробника”, – говорить експерт.
В той ще час він звертає увагу на неготовність митної системи до нових податкових змін.
“Уявіть: щомісяця через Укрпошту, Нову Пошту, Міст Експрес та інші оператори проходить понад мільйон міжнародних посилок. Якщо додати до цього вимогу обробляти кожну з них на предмет оподаткування, митна система зупиниться. Багато із посилок доведеться перевіряти вручну візуально — відправники можуть чи умисно вказувати занижену вартість або й інший вміст, так і просто помилятись. Це буде просто колапс митної системи. Перевірка вмісту посилки, оформлення документів, визначення реальної вартості товару, нарахування податків — усе це потребує не лише технічного оснащення, але й додаткових людей, часу та фінансів”, – зазначив він.
“Варто захистити людей, а не рітейл, який втричі підвищує ціни на товари з умовних AliExpress чи Temu”, — вказує експерт ще на один аспект проблеми.
Він розвіяв міф, що “податок на посилки” допоможе внутрішньому виробнику: виробництво не “злетить” одразу після прийняття закону — знадобляться роки, щоб заповнити ринок. А до того часу — дефіцит та схеми.
Пендзин також наголошує, що через митні «схеми» бюджет щороку втрачає багато коштів.
“Навіть зараз втрати на митниці оцінюються у суми 120-170 млрд грн. Можливо, закриття цих шпарин дасть бюджету більше, аніж визискування копійчаних податків з копійчаних товарів чи посилок? До речі, бюджетний ефект авторами ідеї досі чітко не порахований, а особливо з урахуванням витрат на модернізацію митниці, розширення її штату та посилення антикорупційного контролю. Замість того, щоб створити прозору систему, ми ризикуємо отримати нову хвилю нелегальних схем і «договорняків». Вже зараз існують десятки способів обійти митний контроль, і зростання податкового навантаження лише буде стимулювати тіньові потоки”, – додав він.