В Україні початок опалювального сезону визначається постановою Кабінету Міністрів. Тепло вмикають, коли середня температура повітря тримається на рівні +8°C чи нижче впродовж трьох діб поспіль. Зазвичай це відбувається у середині жовтня, найчастіше з 15-го числа.
Місцеві органи влади можуть ухвалювати рішення про більш ранній чи пізніший запуск, це залежить від погодних умов. У дитячих садках, школах та лікарнях тепло можуть з’явитись раніше.
В Україні є заборона на підвищення вартості тепла, гарячої води та газу для населення. Мораторій залишатиметься чинним до закінчення війни. Тільки після цього влада може розглянути питання поступового зростання тарифів, про що вже йшлося у документах для МВФ. У Києві тариф на тепло з 2019 року є незмінним — 1654,41 грн за 1 Гкал.
Сума у платіжці залежить від температури повітря та наявності лічильника. Чим холодніше надворі — тим більше тепла споживає будинок. У будинках з лічильниками тепла — мешканці сплачують лише за фактичне споживання. За наявності приладів обліку у квартирі – рахунок формується за показаннями індивідуального лічильника, а також частки на потреби будинку.
Плата без індивідуальних лічильників розраховується пропорційно площі. Застосовується “максимальна частка”, яка обмежує можливі нарахування.
Наприклад, у Києві найхолоднішими місяцями зазвичай є січень і лютий – тоді суми в платіжках зростають. У лютому 2021 року середня температура в столиці становила –4,7°C, що було холодніше за січень із його –2,5°C. Відповідно зросли витрати на опалення. У будинках із лічильниками тепло обходилося приблизно у 35 грн за 1 кв. м, тоді як у січні — близько 33 грн. Квартира площею 56,1 кв. м використала 1,1407 Гкал у січні (1887 грн) та 1,2208 Гкал у лютому, що коштувало мешканцям 2019 грн.
Якщо будинки обладнані загальнобудинковими приладами обліку, рахунки мешканців формуються на основі фактичного споживання будинку. Якщо є і будинковий, і квартирні лічильники — власники платять за показання свого індивідуального лічильника та додають частку витрат на загальні потреби будинку. Якщо квартира без індивідуального приладу — різниця між загальним споживанням будинку та сумою показань квартирних лічильників розподіляється пропорційно площі житла.
Щоб уникнути надмірних нарахувань, для квартир без індивідуальних лічильників застосовується “максимальна частка”. Це граничний рівень тепла, необхідний для обігріву житла, який не може бути перевищений у розрахунках.
За словами віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби, Україна станом на серпень 2025 року підготувалася більш ніж на 70% до наступного опалювального сезону. Запаси включають:
У підземні сховища планують закачати 13,2 млрд кубометрів газу. Наприкінці цього місяця уже накопичили 11 млрд кубометрів. Уряд створив окремий Штаб для підготовки до зими 2025/2026 років. Він затвердив комплекс заходів: закупівля палива, ремонти, підготовка житлового фонду та соціальних об’єктів.