В уряді кажуть, що зростання доходів випередить рівень інфляції, однак економісти із заявами чиновників не згодні.
Днями президент України Петро Порошенко підписав указ про підвищення мінімальної зарплати та пенсії в грудні до 1600 і 1274 гривень відповідно. У результаті соціальні стандарти за підсумками року збільшаться на 16%, у той же час рівень інфляції, як планують у Кабміні, досягне 12%. Сайт “Сегодня.ua” з’ясовував, для кого і як зміняться доходи цього року.
Наскільки і коли зростуть доходи
Уперше цього року соцстандарти підвищили 1 травня. Тоді мінімальну зарплату підняли з 1 378 гривень до 1 450, а пенсії – з 1074 до 1130 гривень. Своїм указом президент затвердив підвищення мінімальної зарплати в грудні до 1600 гривень, а мінімальної пенсії – до 1247 гривень.
Планувалося, що в цілому доходи за рік зростуть на рівень інфляції (12%), однак влада ухвалила рішення підвищити стандарти на 16%. За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, це означає, що прожитковий мінімум цього року зросте більше, ніж ціни: “За рік ми піднімемо соцстандарти на 16,1% за запланованої в держбюджеті інфляції 12%”. Крім того, близько 400 пенсіонерів отримають “надбавку” внаслідок скасування оподаткування високих пенсій.
Нацкомісія з держрегулювання у сфері компослуг, ухвалюючи рішення підвищити тарифи на “комуналку”, також враховувала, що доходи населення після індексації зростуть. У той же час економісти впевнені, для того щоб зберегти рівень доходу українців, індексацію потрібно проводити на рівень кумулятивної (накопиченої за останні декілька років) інфляції.
Економісти: зарплати та пенсії треба було підвищувати мінімум на 80%
Для того щоб рівень доходів українців повернувся на рівень 2014 року, пояснюють економісти, за сучасних цін мінімальна зарплата має бути не менше 2400 гривень, а пенсія – 1800 гривень. Так, з 2014 року ціни зросли як мінімум на 80%, а соціальні стандарти – усього на 31%.
“Кумулятивна інфляція була досить високою. Вона склала за декілька років 70%. Для того щоб реальні доходи зросли – соцстандарти мали збільшитися на 70%. Щодо більш усередненого показника, це рівень інфляції за станом трьох років: 2014, 2015 і 2016 .
Кумулятивний рівень інфляції перевищить позначку в 90%. Для того щоб українці як мінімум не втратили свої доходи, мають отримувати зарплату в 1,9 разу більше”, – пояснює виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко.
Наразі зарплати впали до рівня 2003 року, вважає директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Якщо у 2014 році в доларовому еквіваленті середня зарплата була на рівні 450 доларів, то зараз вона коливається в районі 180 доларів. Олег Устенко зазначає: у деяких африканських країнах дохід населення вищий, ніж в Україні.
Як і на кого впливає зростання інфляції
Унаслідок інфляції змінилася структура споживчого кошика українців. Якщо раніше 50-55% доходу сім’ї витрачали на продукти, після інфляції, уважає Олег Устенко, до 85% доходу українців з мінімальними зарплатами йтиме на продукти, решта – на “комуналку”.
Експерт пояснює, ті, хто отримують мінімальні зарплати та пенсії, платять за комунальні послуги всього 15% від свого доходу, решта покривається субсидіями.
“У тих, хто має мінімальний дохід, споживчий кошик розділено на дві великі групи: комунальні платежі та продукти харчування. Вони отримують субсидії, мають можливість отримати дотацію. Я б припустив, що споживчий кошик бідного українця, який отримує субсидію, виглядає так: 85% свого доходу сім’я витрачає на продукти, решта – комуналка”, – уважає виконавчий директор Фонду Блейзера.
Олег Устенко також зазначає, чим бідніші українці, тим болючіше “б’є” по їхньому бюджету інфляція. Так, індекс інфляції обчислюється за всіма групами товарів із затвердженого Кабміном споживчого кошика (понад сто найменувань). Ті, чий раціон харчування обмежено найнеобхіднішими продуктами (деякі з них з 2014 року подорожчали на 300%), можуть витрачати на продукти вдвічі більше, ніж три роки тому.
Значно легше пережити зростання цін тим українцям, чий дохід перевищує 10 тисяч гривень. Щоправда, для них у структурі споживчого кошика значно зросте частка комунальних платежів (субсидію таким українцям не встановлено). Наприклад, тільки за опалення у 2-кімнатній квартирі (50 квадратних метрів) киянам в опалювальний сезон доведеться віддавати 1277 гривень.
Hr-експерт компанії Senior Consultant New Recruiting Group Олександр Костина впевнений: найвищі зарплати отримують працівники компаній, що орієнтують на експорт. “До них також належать компанії ІТ-сфери, оскільки вони експортують продукт праці українських програмістів, вони, до речі, отримують найвищі зарплати”, – пояснює експерт. На працівників цих сфер інфляція вплине найменше.
Як пояснює міністр соціальної політики Андрій Рева, в Україні вже наступного місяця можуть в 1,5 рази підвищити мінімальну зарплату. Разом з цим від розміру соціальних стандартів більше не залежатиме тарифна сітка зарплат у бюджетників. “Ми відпрацьовуємо сценарій збільшення мінімальної зарплати в півтора рази. Але для цього потрібно відмовитися від деяких міфів, які існують, з якими наша країна живе вже 25 років”, – заявив чиновник.
Наразі Кабінет міністрів готує законодавчу ініціативу про підвищення мінімальної зарплати з 1 липня цього року. “Ми до соціальних стандартів прив’язали перший тарифний розряд у бюджетній сфері. Тобто якщо ми підвищуємо прожитковий мінімум, потрібно підвищувати перший тарифний розряд і всю сітку тарифну… Потрібно відв’язатися від прожиткового мінімуму, підвищити мінімалку, тоді небюджетна сфера йде вперед – і ми починаємо підтягувати до неї бюджетну. Коли вони пішли вгору, тоді ми піднімаємо прожитковий мінімум. Ось і вся логіка. Тобто ми знімаємо кайдани і відпускаємо заробітну плату”, – заявив міністр.
За оцінками уряду, на підвищення соцстандартів виділять 4,5 млрд гривень.
