Нашу країну може врятувати пошук нових варіантів збуту на ринках, що розвиваються.
Нещодавно Світовий банк передрік нову світову фінансову кризу, яка можлива після 2019 року. Свої прогнози
експерти побудували на циклічності потрясінь, які виникають приблизно кожні 10 років. З часу останнього – в 2008-2009 роках – як раз пройде десятиліття. Перші ознаки уповільнення світової економіки вже в наявності.
Якщо в 2017-2018 роках світова економіка росла приблизно на 3,1% на рік, то вже до 2020-му ці темпи впадуть до 2,9%, що можна вважати рецесією. Втім, гальмування може бути і більш помітним, якщо політика торгових воєн триватиме. Ще один фактор – очікуване різке посилення кредитно-грошової політики в США з подальшим зростанням процентних ставок. Що збільшить вартість грошей і утруднить обслуговування своїх боргів країнами, що розвиваються. Що, до речі, актуально якраз для України.
У світі відбуваються структурні зміни у виробництві товарів і послуг, в тому числі завдяки розвитку цифрових технологій. Більш гнучкі до цього країни отримують шанс просунутися вгору в ланцюжках створення доданої вартості, а менш підготовлені до цих процесів – намагаються захиститися адміністративними бар’єрами.
За словами директора по аналітичній роботі Інституту соціально-економічних досліджень Ярослава Жаліло, маленька відкрита економіка України буде особливо вразлива в битві світових гігантів – США, Китаю, ЄС та інших. Так як у нас обмежений ресурс для нівелювання подібних ризиків.
Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Сергій Кораблін звертає увагу на те, що Федеральна резервна система США в жовтні 2017 року викупила останні держоблігації, випущених в рамках нестандартної монетарної політики для подолання кризи 2008 року. І до листопада 2018 року ФРС, яка вже почала скорочувати свій баланс, планує скоротити свою монетарну базу на $ 300 млрд.
Директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин відзначає дві тенденції, які зараз спостерігаються в світі: політика протекціонізму великих країн і переміщення виробництва світового ВВП в азіатський регіон. Причому швидке зростання азіатських ринків – найбільш вірогідний сценарій. Тому нам треба придивлятися до країн Південно-Східної Азії і інших, щоб знайти можливості збільшити туди свій експорт і підвищити конкурентоспроможність своїх товарів.
Якщо в США продовжиться політика фіскального стимулювання бізнесу і бюджетних вкладень в інфраструктуру, то капітали потечуть в США і зміцнять долар. Це посилить залежність інших країн від США і азіатських країн.
Соціальні економіки Європи не зможуть піти на таке ж зниження податків, так як це призведе до урізання держвидатків і соціальних хвилювань. Друге – це Brexit і Великобританія в зв’язку з цим формує свою нову торгову політику, а значить, старі договори будуть переглянуті. І ми залишимося в зоні вільної торгівлі з ЄС, але не з країнами Британської співдружності (Індія, Пакистан і ряд інших).
Крім цього, свою частку внесуть світові торговельні війни, які поки лише посилюються.
Президент США Дональд Трамп схвалив введення мит на сталь і алюміній з ЄС, Канади, Мексики, які почали діяти в опівночі 31 травня. Раніше він оголосив торгову війну і Китаю. Всі ці країни прийняли аналогічні заходи у відповідь.