Українська економіка перебуває в стані стагнації, і її підйому не очікується, тому черговий транш кредиту МВФ розцінюватиметься як такий, що не дав результату.
“МВФ бачить, що особливої потреби в кредитуванні валютою української грошової одиниці немає. Адже вже рік ми живемо без цих позик, перебуваючи в стані валютно-курсової стабільності. Так відбувається тому, що в нас відносно збалансований зовнішньоторговельний баланс (чого вдалося досягти внаслідок скорочення закупівель газу та відмови від російського газу, а також унаслідок обмежень іншого характеру щодо ввезення імпортної продукції до України). Ми знаємо, що істотно погіршилася структура товарних позицій, якості товарів, що ввезяться з-за кордону, а деякі просто не ввозяться. Це – першопричина”, – говорить економіст.
“Тож українська держава зараз не має особливої потреби в отриманні кредиту, щоб здійснити невідкладні платежі або профінансувати відтік капіталу з України. Як відомо, у 2014-2015 роках з України масово йшли іноземні банки, і була потреба в додатковій валюті для того, щоб повернути їм валюту, яку вони потім вивозили за кордон. Вони продавали тут банки за гривні, а потім конвертували їх у валюту. Тому нагальної потреби для здійснення платежів або переказу грошей іншими способами за кордон зараз немає”, – пояснив експерт.
“Ще одна причина полягає в тому, що МВФ бачить: українська економіка перебуває в стані стагнації, і її підйому не очікується. Це означає, що буде відносна фінансова дефіцитність на різних ринках: буде дефіцит у бюджеті, в інвестиційному балансі, у валютному. Це означає, що допомога МВФ розцінюватиметься як така, що не дала результату. Допомога уряду й НБУ валютними кредитами МВФ, як ми розуміємо, ніяк не впливає на економічну динаміку, на прямі інвестиції тощо. Фонд може вкотре виділити гроші, а українська економіка так і не зростатиме. А валюта, що надійде, буде використана для розширення закупівель імпортних товарів, і в нас знову з’явиться великий дефіцит зовнішньої торгівлі. І тоді – знову виникне загроза для гривні, у результаті знадобляться нові позики. Отже, ми знову потрапимо в тренд девальвації гривні”, – вважає екс-міністр.
Це, за його словами, об’єктивні чинники, які пояснюють, чому зараз ці кредити уряду та НБУ користі не принесуть.
“Нинішнє знецінення гривні – це результат політики Національного банку та уряду. Девальвація гривні приводить до того, що чиновникам стає легше формувати бюджет, дещо підштовхується інфляція, що збільшує номінальні доходи бюджету. Гривня дешевшає, і якщо зараз отримувати валютні кредити, будуть більшими суми гривень, отже, для погашення дефіциту бюджету знадобиться менше доларів. А НБУ та уряд все одно й далі купуватимуть валюту, навіть усередині країни, і фінансуватимуть дефіцит бюджету. Тому девальвація гривні сприяє прибутковості й умовній ефективності бюджетного процесу уряду, що шкодить економіці та громадянам. А внаслідок втрат підприємств і громадян бюджет отримуватиме додаткові доходи. Девальвація завжди є корисною для такого типу управління, як у нас”, – говорить президент Центру ринкових реформ.
“Не можна сказати, що гривня падає через те, що немає грошей МВФ. Усе навпаки. Можна стабілізувати курс гривні тільки економічними методами, вирішенням проблем заробітку валюти, тобто реальними економічними змінами, такими як збільшення експорту, скорочення імпорту, залучення іноземних інвестицій, банківських кредитів у реальний сектор економіки. Тільки такі процеси приводять до збалансування та стабільності. Як тільки виходять надмірні валютні доходи, чиновники відразу починають купувати нові “Мерседеси”, збільшувати собі зарплати, таким чином, нарощуючи дефіцит бюджету і торгового балансу. І ми знову опинимося перед новими загрозами”, – підсумував Володимир Лановий.
