Едуард Ставицький, який втік з України синхронно з Януковичем і підозрюється у розкраданні державних грошей в особливо великих розмірах, продовжує займатися в нашій державі рейдерством. Найсвіжіша справа – захоплення мережі автозаправних станцій «БРСМ-Нафта». Колишній посадовець часів Януковича впевнено використовує підкуп держслужбовців, підробку підписів, силу та шантаж. Детальніше про скандальну справу – у нашій публікації.
«БРСМ-Нафта» зацікавила екс-міністра енергетики і вугільної промисловості Ставицького на початку липня 2017 року. Через свою офшорну компанію Mellian Management LT, що контролюється голандським фондом FreezeOil Fund (власник Roland Pieper), оголосив судову війну своєму колишньому партнеру і теперішньому власникові торгової марки «БРСМ-Нафта» Андрію Бібі. Роком раніше Ставицький та Біба юридично оформив угоду з розподілу активів. Очевидно, Ставицькому здалося, що частка бізнесу, на яку він погодився у 2016 році, замала. Тому вирішив відібрати й решту активів. У судовому порядку Ставицький ініціював визнання попередніх мирових угод з паном Бібою незаконними.
Не секрет, яким чином працюють українські суди, які досі так і не дочекалися обіцяної реформи. Не виключено, що й у справі з «БРСМ-Нафта» судді могли вручити «винагороду», бо схоже на те, що Ставицький заздалегідь знав, яким буде рішення суду. Паралельно з судовим процесом він запускає силове захоплення майна, що належить підприємцю Андрію Біби: невідомі особи проникають на територію підприємства, запускається цілий конвеєр сфабрикованих кримінальних справ проти співробітників мережі «БРСМ-Нафта», на законного власника відбувається психологічний тиск.
Попри юридичні невдачі, пан Ставицький пішов далі і вже напередодні 2018 року з-за закордону організував підробку підпису італійського нотаріусу на довіреності. На її підставі вже в Україні державні реєстратори комунального підприємства Главанської сільради «Абсолют» зареєстрували усе майно автозаправної мережі БРСМ-Нафта на ТОВ «Імбрем Аурум Лтд». Увага, це сталося за одну ніч!
Вже на ранок, за ініціативою Ставицького ряд інтернет-видань на комерційній основі розмістили на своїх сайтах дезінформацію, нібито Андрій Біба добровільно відмовився від автозаправного бізнесу під торгової маркою БРСМ-Нафта.
Прес-служба автозаправної мережі одразу спростувала інформацію рейдерів. http://www.brsm-nafta.com/ua/company/news/386.html
Паралельно в Італії за заявою нотаріуса Сальваторе Клаудіо, підпис якого підробили поплічники Ставицького, розпочала відповідне слідство, а в Україні до правоохоронних органів подані заяви щодо неправомірності дій державних реєстраторів КП «Абсолют».
Але Едуард Ставицький продовжує здалека зазіхати на бізнес українського підприємця Андрія Біби. Його черговою ціллю стає право власності Андрія Біби на саму торгову марку БРСМ-Нафта. Виконавцями цієї атаки стають офіційні представники інтересів Едуарда Ставицького в Україні ТОВ «Правове і патентне агентство «Павлович і Партнери» в особі його власниці Наталі Павлович та адвоката Олега Миргородського.
Саме вони, відповідно до даних відкритого реєстру Державного інституту інтелектуальної власності «Укрпатент», подали заявку на реєстрацію торгового знаку, схожого з БРСМ-Нафта: відмінність заявленого торгового знаку полягає лише у тональності жовтого кольору, що використовується у графічному зображенні справжньої торгової марки. Патентні повірені вважають, що подібна практика клонування торгових знаків на різних ринках переважно застосовується у нечесній конкуренції.
Нагадаємо, мережа автозаправних комплексів під торговою маркою БРСМ-Нафта входить до п’ятірки лідерів ринку і є одним з найбільших платників до державного бюджету України. Виникає питання до вищих органів державної влади в Україні та правоохоронців, яким чином міністру-втікачу вдається через кордони організовувати в нашій країні рейдерські захоплення бізнесу? Відомо, що крім рейдерського захоплення української мережі автозаправних станцій БРСМ-Нафта, саме екс-міністр Ставицький причетний до російських проектів анексованого чорноморського шельфу, незаконного видобутку природного газу в Україні, незаконної приватизації державних об’єктів ПЕК.
Можливо, причиною тотальної вседозволеності є та ж система кругової поруки у вищих ешелонах влади, яка у 2009 році врятувала тоді ще невпливового Едуарда Ставицького від закону за рейдерське захоплення будівлі НАК «Надра України» у Києві по вулиці Володимирській. Тоді загін «Беркуту» відбив будівлю у приватної охоронної компанії Ставицького, але через декілька років за іронією долі вже сама НАК «Надра України» фактично одноосібно контролювалася рейдером Ставицьким у статусі Міністра енергетики та вугільної промисловості. https://www.epravda.com.ua/news/2017/11/1/630698/
Як Ствицький став Розенбергом: рейдерське захоплення національності
Не тільки статки, а й нове ім’я, батьківщину і національність Ставицький отримує за допомогою рейдерства. Єврейське ім’я Ставицький отримав в результаті злочинної оборудки з документами через підкуп посадових осіб ізраїльського Міністерства внутрішніх справ. Про це пише видання The Times of Israel, посилаючись на розслідування тамтешнього приватного детектива Річарда Бен Хаіма).
Очевидно, що тільки за хабар, ізраїльські правоохоронці могли закрити очі на сфальсифіковане підтвердження єврейського походження одного з предків пана Ставицького. Як відомо, що за законом таке підтвердження є базовою умовою набуття ізраїльського громадянства.
У відкритому доступі є інформація про кримінальне впровадження в Національній поліції України до громадянки Яцишеної Тетяни Сергіївни, яка будучи начальником відділу державної реєстрації актів цивільних станів Немирівського районного управління юстиції, на прохання матері дружини Ставицького Валентини Ушакової підробила офіційні документи. А точніше: шлюбний акт між громадянами на прізвища Шульман та Шехтер (при чому національність громадянки Шехтер вказана як «єврейка», що вкрай потрібно для визначення національного походження дітей від шлюбів), датований 1938 роком; актовий запис про народження пані Шехтер, в якій національність її батьків вказана як «євреї»; свідоцтво про народження самої тещі Ставицького Ушакової Валентини.
Також, зазначимо, що за ізраїльським законодавством заборонено отримання громадянства Ізраїлю особам, проти яких в інших країнах відкрито кримінальні справи або які мають непогашені судимості, що ще раз виключає легальність набуття опальним в Україні Ставицьким громадянства цієї країни. Судячи з усіх фактів, нове громадянство Едуарда Ставицького є фіктивним.
Однак це не заважає міжнародному злочинцю організовувати корупційні схеми в Україні прямісінько з ізраїльського помешкання в Герцлії.
Цікаво, чим у цей час займаються державна влада та правоохоронні органи України, які прийшли на свої посади після революції Гідності? Чому ніхто не захищає бізнес, який наповнює державний бюджет? Які повідомлення Україна транслює світовим інвесторам? – Тримайтеся від нас подалі: у нас тут корупція, рейдерство і куплені суди. Україна просто зараз програє війну рейдерам і злочинцям.