Фонд держмайна саботує реформу корпоративного управління державними активами.
До такого висновку прийшли учасники круглого столу “Корпоративне управління державними активами: від ручного режиму до незалежних директорів”, який відбувся в “Укрінформі” та був організований Українським товариством фінансових аналітиків (УТФА) в агенціїі “Укрінформ”, повідомляють Економічні новини.
“Держава може бути ефективним власником й ми маємо наочні приклади підприємств, які ефективно виконують завдання, що стоять перед ними, приносять прибуток (Хмельницькобленерго – одна з найприбутковіших компаній в держсекторі – її прибуток у 2020 р. склав 146 млн грн (на 70% вище, ніж за 2019 р.), дивіденди мають скласти 100 млн. грн. Фонд держмайна робить все, щоб держава їх не отримала), – заявив у своєму виступі народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк, – Не завжди керівників у нас призначають за професійними якостями, часто використовують принцип наближеності до тих чи інших політичних сил. Корпоративне управління – це інструмент, завдяки якому незалежні наглядові ради обиратимуть керівників, які б професійно виконували свої обов’язки”.
За даними Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) по 15-ти найбільшим держпідприємствам, якщо в 2019 року їх загальний фінансовий позитивний результат (прибуток) склав 73 146 млн. грн., то у 2020 р. підсумкові збитки сягнули 64 885 млн. грн. Тобто загальне падіння склало 138 032 млн. грн. “Можемо констатувати неефективну систему управління державними активами. Одним із способів зміни ситуації на краще є реформа корпоративного управління держпідприємствами – відповідно до основних принципів ОЕСР з корпоративного управління на держпідприємствах”, – відзначають аналітики УТФА.
Начальник управління з корпоративних прав компанії SMART HOLDING Олена Нусінова поділилася досвідом SMART HOLDING щодо створення незалежних наглядових рад у двох держкомпаніях – “Харківобленерго” та “Харківенергозбут”: “Як відповідальний акціонер, ми робимо все від нас залежне для створення правомочних та дієвих колегіальних органів управління підприємств – незалежних наглядових рад, що дозволить забезпечити ефективний контроль над дирекціями та унеможливить зловживання й корупцію посадових осіб цих стратегічних для економіки держави підприємств. Про реформу корпоративного управління та формування незалежних наглядових рад часто говорять на державному рівні, але, як ми переконалися, ця реформа державою ж і гальмується. Зокрема, мова йде про діяльність Фонду держмайна. Наша компанія в цьому переконалася, придбавши акції “Харківобленерго” і “Харківенергозбут”. Але виявилося, що маючи понад 29% акцій цих підприємств, ми не можемо впливати на склад наглядових рад. Нами були сформовані пропозиції щодо незалежних директорів, ми сподівалися на підтримку ФДМУ та надання ним своїх кандидатів. Однак з невідомих нам причин Фонд не сформував наглядові ради, в той час як старі вже припинили свої повноваження. В результаті замість професійного підходу та якісного менеджменту незалежних наглядових рад ми продовжуємо спостерігати кишенькове управління. Причому фактично саме держава в особі ФДМУ унеможливлює формування незалежних наглядових рад”.
Начальник управління з корпоративних прав SMART HOLDING повідомила, що компанія оголосила конкурсний відбір кандидатур на посади незалежних членів наглядових рад харківських держпідприємств, спираючись на ч.4 ст. 53 Закону України “Про акціонерні товариства”. “Конкурс буде проведено максимально прозоро та демократично й з цією метою ми залучили авторитетну міжнародну компанію з відбору управлінського персоналу – Boyden Ukraine. Тобто ми самі не беремо участь у відборі. Сподіваємося, що Номінаційний комітет відновить свою роботу та розгляне кандидатури знайдених міжнародними HR-фахівцями професіоналів для роботи в наглядових радах. Тоді ми на ділі переконаємося в тому, що заклики до реалізації реформи корпоративного управління та формування наглядових рад з незалежних директорів – це не порожній звук. Поки ж, на жаль, можемо констатувати цілковитий колапс на цьому шляху”.
Керівник аналітичної служби агенції “Маркет.Інфо” Олексій Кузнєцов вважає, що Одеський припортовий завод (ОПЗ) необхідно негайно, вже восени цього року, виставити на приватизаційний конкурс в рамках анонсованої ФДМ “великої приватизації”. На думку аналітика, актуальність приватизації ОПЗ обумовлена непрозорістю управління підприємством, яке здійснюється в ручному режимі, всупереч вимогам п.2. ст.11 Закону України “Про управління об’єктами державної власності”. На сьогоднішній день, як повідомив Олексій Кузнєцов, на ОПЗ Наглядова рада вже більше року не мав права – вона може лише збори акціонерів оголошувати – ані призначати правління, ані ставити стратегічні завдання менеджменту, ані контролювати Правління – не може. “У березні цього року був оголошений конкурс з відбору незалежних директорів – членів наглядової ради ОПЗ. Але – результатів його немає – чи то бажаючих немає, чи то претенденти, які подалися не сподобалися Мінекономіки та Фонду держмайна”, – констатував експерт.
Дана ситуація, як повідомив Олексій Кузнєцов, призводить до значних зловживань й корупції, і, як наслідок, до збитків підприємства. Так, ПАТ “Одеський припортовий завод” у 2020 р., збільшив чистий збиток в 16,5 рази – до 1 млрд. 198,697 млн. грн. Це не дивлячись на той факт, що ОПЗ в 2020 році випустив 96,5 тис.тонн товарного аміаку що в 3,2 рази більше, ніж роком раніше і 821,2 тис. тонн карбаміду, що в 2,5 рази перевищує показник 2019 року і є рекордно високим за останні п’ять років.
При цьому, за оцінкою директора Консалтингової групи “А-95” Сергія Куюна, давалець природного газу на Одеському припортовому заводі компанія “Агро Газ Трейдинг” (АГТ) заробила в 2020 році близько $ 44 млн. (1,188 млрд. грн). “За оцінками опитаних мною експертів, з цих 44 млн. дол. 14 млн дол. – це недоотриманий прибуток ОПЗ через невигідні умови контрактів за давальницькою схемою. Плюс ще 3,2 млн. дол. – від не зовсім законного внесення змін до контракту з транспортування газу. Згідно зі змінами – 50% вартості транспортування газу, що надається давальцем, стало оплачувати ОПЗ, хоча раніше це відбувалося за рахунок самого давальця”, – підкреслив Кузнецов.
При цьому адміністративні витрати ОПЗ в 2021 році зросли на 8 млн грн. За допомогою нічим необґрунтованого різкого зростання зарплат керівництва ОПЗ та його заступників. “За збитках ОПЗ в 1,2 млрд грн., з лютого зарплата керівника заводу ОПЗ М.Парсентьєва – 600 тис. грн. на міс., його заступника – 450 тис грн. на міс. Все це дані з відкритих джерел, можете перевірити їх декларації та фінзвітність ОПЗ на сайті Мінекономіки, повідомив Кузнєцов.
Заступник голови комісії з цінних паперів Українського товариства фінансових аналітиків Олександр Голіздра зупинився на ситуації, що склалася з державним “Хмельницькобленерго”: “Глава компанії Олег Козачук ще в жовтні-листопаді минулого року активно піднімав тему незалежних директорів в наглядових радах державних підприємств, в тому числі в статтях та коментарях в медіа, зверненнях до Президента з проханням вплинути на ФДМУ з метою формування дієздатної НР з незалежними директорами, як того вимагає законодавство про акціонерні товариства та управління державною власністю”. В якості одного з прикладів саботажу процесу формування наглядових рад з незалежними директорами аналітик назвав навмисно завищені кваліфікаційні вимоги до таких фахівців. “Оголошення конкурсів на незалежних членів наглядових рад держактивів – це добре. Погано те, що кваліфікаційні вимоги до претендентів виписані “криво”, не враховують статус та розмір держпідприємств, галузеву специфіку, а рівень компетенцій непропорційний масштабам компаній та не враховує дзеркальність вимог до представників держави в наглядових радах. І вже зовсім погано, що це знову може призвести до провалу конкурсів на незалежних членів, і головне – на членів наглядових рад від держави. І навіть, якщо конкурси все ж відбудуться, до наглядових рад потраплять люди, в розрахунку на яких ці вимоги виписувалися, що призведе до формування “ручних” наглядових рад. Тільки ось якість корпоративного управління держактивами – на що є запит суспільства й чого справедливо вимагають ЄБРР, МВФ та Кабмін, – від цього краще не стане”, – резюмував Олександр Голіздра.
Член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук впевнений, що зловживання, пов’язані з ручним керуванням держпідприємств, обумовлені практикою призначень в.о. директорів Фондом держмайна. Як приклад він навів “Харківобленерго”, де прокуратура проводила обшуки в рамках кримінальної справи про привласнення бюджетних коштів в результаті змови посадових осіб підприємства та виробленої ними злочинної схеми розкрадання коштів.
“Нам не потрібно винаходити велосипед. Є керівні принципи ОЕСР з корпоративного управління на підприємствах державної форми власності. Згідно з ними, наглядові ради формуються за участю незалежних директорів, що обираються на прозорих конкурсах”, – зазначив експерт.
Юрій Корольчук висловив стурбованість, що навесні 2021 року, відразу три обленерго – “Харківобленерго”, “Хмельницькобленерго” і “Черкасиобленерго” взагалі залишилися без діючих наглядових рад.
“По кожному з обленерго – окрема ситуація. Так, у “Харківобленерго” ФДМ з невідомих причин не подав на збори акціонерів кандидатури в члени наглядових рад, в тому числі незалежних. У “Хмельницькобленерго” збори не відбулися через те, що наглядова рада, повністю контрольована ФДМ, не уклала угоду з Центральним депозитарієм. А укладення такого договору є виключно компетенцією НР. На цих прикладах можна припустити, що зараз керівництво ФДМУ не зацікавлено в здійсненні керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління на держпідприємствах, а також формуванні наглядових рад держпідприємств з незалежними директорами. Виходить, що управління в ручному режимі, з корупцією, зловживаннями та збитками вигідно ФДМ та його керівникам”, – резюмував Юрій Корольчук.