В Офісі президента України повідомили, що вже в 2020 році ставки по іпотечних кредитах в Україні впадуть до 12-13% річних. Зараз номінальні річні ставки по іпотечних кредитах в українських банках становлять близько 20% річних
З питанням щодо впливу зниження ставок за іпотечними кредитами на банківський сектор та економіку України «Економічні Новини» звернулися за ексклюзивним коментарем до відомого економічного експерта, голови експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука
Борис Кушнірук вважає, що в даному випадку необхідно розглядати в комплексі всю проблематику функціонування як монетарної центрального банку, так і бюджетної політики уряду
“З огляду на дефіцит державного бюджету, уряд змушений проводити запозичення. У зв’язку з тим, що через президентські, а потім парламентські вибори були труднощі із залученням коштів за кордоном, він виходить на ринок внутрішніх запозичень, фактично перебиваючи будь-яку дохідність, яку може дати звичайний комерційний позичальник. Чиновники платять не з власної кишені, тому можуть залучати фінансові ресурси під дуже великі процентні ставки.
Таким чином, в першу чергу, важливо говорити про те, що необхідно міняти бюджетну політику. Вона повинна передбачати зниження бюджетного дефіциту і співвідношення держборгу до ВВП. З іншого боку, існує проблема монетарної політики центрального банку. Вона є комплексною, тому що питання не тільки в ставках по кредитах. Якщо ми хочемо зниження ставок по кредитах, то це передбачає, що потрібно суттєво обмежити ставки по депозитах. Причому важливо роз’яснити населенню, що банк це не джерело для заробляння грошей. Він може бути засобом зберігання коштів, але точно не заробляння. Тобто депозити не повинні розглядатися як джерело заробітку.
На жаль, протягом всіх років незалежності реалізовувалася фундаментально неправильна економічна модель з високими ставками по депозитах і кредитах. Її необхідно кардинально змінювати. Тому якщо в команді Зеленського говорять про те, що вони хочуть знизити ставки по іпотечних кредитах, то вони повинні відповісти на фундаментальне питання про те, як повинна бути побудована вся монетарна політика центрального банку, яка передбачала б зниження процентних ставок і, в першу чергу, по депозитах.
Таким чином, питання стоїть про суттєвий перегляд монетарної політики НБУ. Чи готова команда Зеленського приступити, принаймні, до обговорення цього питання і хто це буде робити? Бо серед них немає тих, хто має достатній рівень професіоналізму, щоб вести предметну дискусію з МВФ щодо того, якою мірою політика, що проводиться нині центральним банком, вирішує довгострокові завдання, які стоять перед Україною.
До того ж питання іпотечних кредитів, на мою думку, на порядку денному має стати трошки далі, ніж питання доступу до кредитів бізнесу, в першу чергу малого та середнього. Особливо тих, хто веде діяльність в переробних галузях промисловості.
Питання процентних ставок є важливим і в контексті планованого відкриття ринку землі. Це передбачає, що фермери повинні мати можливість взяти довгостроковий кредит з мінімальними ставками для її покупки. Також аграрний сектор потребує банківських кредитів для поповнення оборотного капіталу і для покупки сільгосптехніки і устаткування. Однак зараз у них такої можливості немає. А без цього земельна реформа може бути повністю дискредитована.
І на мою думку, проблема іпотечних кредитів на сьогодні не така гостра, як забезпечення того, щоб процентні ставки для бізнесу були істотно нижче, ніж вони є зараз. Фактично у нас реальний сектор економіки зараз не кредитується в українській банківській системі. Великий бізнес кредитується за кордоном, а малий і середній бізнес де-факто живе або в режимі фінансової допомоги один одному, або без неї, – констатує експерт