Економічні новини

Країна бідних людей: Портников про популістів у Раді та вирок українській економіці

Очікуваних реформ від нової влади українці так і не побачили. Що ж буде далі?

Україна може провести цілий ряд економічних змін, однак ставлення українців до економіки ще надовго може залишити Україну в аутсайдерах Європи. Про це пише журналіст і політичний оглядач Віталій Портников у своїй колонці.

Олег Ляшко з трибуни Верховної Ради радить Юлії Тимошенко поділитися з ним славою за очевидне досягнення – продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Лідер Радикальної партії явно не хоче, щоб цю заслугу було присвоєно лідеру “Батьківщини”. І якщо почнеться передвиборна кампанія, тема цієї сумнівної “заслуги”, поза всяким сумнівом, стане однією з найважливіших – бачите, ми не дали розпродати українську землю.

Тим часом будь-якому розсудливому економісту зрозуміло, що без створення в країні легального обороту сільськогосподарських земель про будь-яке реальне реформування економіки говорити не доводиться. Це глава навіть не з універсітетського підручника економіки. Це – глава зі шкільного підручника історії. Та кому в нашій країні цікаві підручники?

Більшість громадян упевнена, що благоденство настане, щойно буде переможена корупція, покарано недбайливих чиновників, а їхнє добро буде по справедливості поділено між “обікраденими” співвітчизниками. Те, що відсутність легального ринку землі та наявність державних підприємств – це і є корупція, нікому навіть не спадає на думку. Адже Ляшко та Тимошенко змагаються за те, хто з них краще не дає продавати рідну землю, не просто так. Вони знають, що ця “заслуга” знайде підтримку в громадській думці – і чималу.

Коли йдеться про реформи, то важливою, звичайно, є думка кредиторів. Важливою є воля влади. Однак економічний інстинкт суспільства – якщо йдеться про глобальні питання – теж має вирішальне значення. Проти нього нелегко виступати, якщо думаєш про свої політичні перспективи. Адже рішення про мораторій ухвалювали не тільки голосами “Батьківщини” та “радикалів”. Воно ухвалено всім українським парламентом, у демократичних фракціях якого чимало вихідців з тієї ж “Батьківщини”. Тобто людей, які живуть не усвідомленням своєї стратегічної відповідальності перед країною, а прагненням догодити радянському інстинкту більшості її обивателів.

Насправді шанс створити в Україні легальний ринок сільськогосподарських земель був саме зараз, коли в суспільства ще була довіра до економічних рішень влади і головну роль відігравав страх перед кредиторами. У 2018 році, коли доведеться ухвалювати чергове рішення про відкриття ринку, більшість у Верховній Раді складуть, найімовірніше, представники популістських сил, які робитимуть селфі на тлі ухвалення рішення про черговий мораторій.

Україна може провести цілу низку економічних змін. Домогтися цивілізованих правил гри з погляду взаємин влади та бізнесу. Створити по-цивілізовану судову та правоохоронну систему. Все це цілком можливо. Однак через ставлення українського суспільства до основоположних питань економіки можна зробити чесний висновок: навіть за таких умов Україна ще на довгі десятиліття залишиться країною бідних людей. Країною, де прірва між багатством і бідністю буде величезною, а працювати доведеться за копійки. Типовою країною “третього світу” біля кордонів Європи.

Це один з важливих наслідків популістської гри за збереження тіньового обороту земель. І він є майже неминучим.

Oksanka