Економічні новини

Які “сюрпризи” чекають українців у 2017-му

У Верховній Раді перебувають законопроекти, що дадуть змогу створити ринок енергоефективності. Однак крім нових можливостей, з'являться й нові зобов'язання.

У середньому українська сім’я витрачає в декілька разів більше енергоресурсів, ніж європейська в країнах з подібним кліматом. Так, щороку 9 млрд кубометрів газу губиться через низьку енергоефективність будівель, ще 2,4 млрд “зникає” в системі теплопостачання. За словами віце-прем’єра Геннадія Зубка, 80% усього житлового фонду треба модернізувати, на це знадобиться понад 30 млрд євро, за бюджету країни на 2017-й лише 21 мільярд євро. Наступного року, як планують у Кабміні, в Україні відбудеться “революція” у сфері ЖКГ: кожен будинок пройде професійний енергоаудит, а на тепломодернізацію будівель виділять мільярди гривень. Сайт “Сегодня.ua” з’ясував, які зміни чекають українців наступного року і кому доручать перевірити нерухомість.

Навіщо потрібен енергоаудит і кому це допоможе

“Можливість економії України – 9 млрд кубометрів газу щороку. Це енергоспоживання такої великої країни, як Іспанія”, – розповідає Геннадій Зубко. У Кабінеті міністрів, спираючись на європейські директиви, розробили “маршрутну карту” реформування. Перший крок – нові “комунальні” закони: “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ)”, “Про комерційний облік комунальних послуг”, “Про житлово-комунальні послуги” та “Про енергоефективність будівель”.

Перший закон уже ухвалено, решта – ще перебувають на розгляді в Раді. Документи, як упевнений народний депутат Олександр Домбровський, парламентарі проголосують до кінця цього року. Другий крок – ухвалення закону “Про Фонд енергоефективності”. Головні нововведення законопроектів: установлення лічильників у всіх будинках, обов’язковий енергоаудит для всіх, сертифікація окремих будівель (з відкритим доступом, новобудов та нерухомості, яку здають в оренду або продають). Крім того, з’явиться пеня за прострочення платіжок – 0,1% від суми заборгованості за кожен день, але не більше ніж 100%.

Як розповідають у Держенергоефективності, 12% тепла втрачається через дах, 20% – вентиляцію, 33% – стіни, 7% – підвал, 23% – вікна та двері, 5% – містки холоду (стики стін). Перед тим як утеплювати будинок, треба визначити, у що краще інвестувати кошти та який матеріал слід використовувати. Як зазначають експерти, часто українці самостійно беруться утеплювати свій будинок і втрачають вкладені гроші. Наприклад, використовують тонкий пінопласт з порушенням технології монтажу, який від вітру та дощу просто відвалюється. Іноді утеплюють окремі квартири в багатоповерховому будинку, внаслідок чого зміщуються точки роси, і в “холодних” квартирах виникає конденсат і зростає цвіль. Утеплені та неутеплені стіни нерівномірно нагріваються, що призводить до тріщин.

“Кожний проект починається з енергоаудиту. Від цього залежить результат. Якщо енергоаудитора правильно визначить заходи та вибере замовників, буде результат, якщо ні – гроші витратяться неефективно”, – упевнений голова Асоціації енергоаудиторів України Андрій Цибулько.

Професійний аудитор не тільки визначить клас енергоеффеектівності будівлі та скільки вона зможе заощаджувати, а й зазначить, на що краще витратити гроші і які заходи дадуть можливість добитися максимального ефекту.

Як розповідає менеджер проектів ДТЕК ЕСКО, сертифікований енергоаудитор Сергій Свистюк, теоретично добитися максимального класу енергоефективності можна в будь-якому будинку. Однак іноді, як зазначає експерт, легше побудувати нову будівлю.

“Кардинально змінити клас енергоефективності та перевести старий будинок відразу з найнижчого класу F у найвищий клас дуже складно. Можливо, простіше побудувати новий будинок. Якщо йдеться про житловий будинок, потрібно буде відселяти всіх його мешканців і цілком змінювати всі інженерні мережі. У такому разі вже не обійтися тільки приведенням огороджувальних конструкцій до нормативу та регулюванням системи опалення”, – розповідає Сергій Свистюк. Так, щоб перевести будинок з класу С в клас А, треба підвищити його енергоефективність вдесятеро.

Почати підвищувати енергоефективність будинку можна з простих кроків. Наприклад, замінити лампочки в під’їзді на LED, установити лічильники та регулятори тепла, поставити нові енергоефективні вікна. Терміни переходу до нового класу енергоефективності залежать від масштабу робіт. Наприклад, щоб установити індивідуальний тепловий пункт у підвалі, утеплити стіни, підвал і дах – потрібно до шести місяців, до того ж не треба буде відселяти мешканців. Якщо будинок такий старий, що потребує заміни всіх інженерних комунікацій – проводки, труб у стояках та квартирах, у цьому разі йдеться фактично про реконструкцію, що може тривати довше й потребувати часткового тимчасового відселення мешканців, – зазначає Сергій Свистюк.

За словами експерта, з 400 будинків, у яких він провів енергоаудит, 60% будівель мали клас енергоефективності Е, 20% – на рівні класу F. “Трапляються будівлі класу D, C – це вже будівлі нової та відносно нової забудови. Іноді енергоаудити проводять у новому енергоефективному помешканні, щоб підтвердити заявлену забудовником енергоефективність класу С (під час нового будівництва цієї вимоги мають дотримуватися), однак підтверджується вона не завжди. Класу А в Україні відповідають лише декілька будинків, і всі вони перебувають у приватному володінні”, – зазначає аудитор.

Одним із таких будинків володіє співачка Руслана Лижичко. “Замість того, щоб вкладати гроші в коштовності, я, крім музики, вкладала у свій будинок. Усі найсучасніші технології використовуються в моєму домі”, – розповідає вона.

Орієнтовна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:

до 100 квартир – 9,5 тис. грн
до 300 квартир – 12 тис. грн
до 350 квартир – 13 тис. грн

Платити доведеться самим мешканцям – приблизно по 100 гривень. Однак треба врахувати, що звіт про енергоаудит дійсний протягом року. Після закінчення опалювального сезону потрібно актуалізувати дані з урахуванням фактичного енергоспоживання.

Хто проводить енергоаудит і чому це важливо

З бюджету України до Фонду енергоефективності спрямують 800 мільйонів гривень, 25 мільйонів євро виділить Німеччина та ще 100 мільйонів євро – Європейський союз. Цими грошима зможе скористатися будь-яка сім’я вже у квітні наступного року. Гроші на термомодернізацію житла видасть банк, а Фонд компенсує до 50% від тіла кредиту. За словами віце-прем’єр-міністра, розмір державної допомоги залежатиме від того, якого класу енергоефективності вдасться досягти внаслідок модернізації – чим нижчими є енерговитрати будинку, тим більше грошей надасть держава. Безвідсотковий кредит на утеплення будинку також можна буде оформити в самому Фонді.

За оцінками експертів, грошей з Фонду вистачить на модернізацію близько тисячі будинків, тоді як в Україні налічується понад 100 тисяч багатоповерхівок. “Ідея Фонду енергоефективності полягає в тому, щоб дати старт процесу масової енергомодернізації в житловому та бюджетному секторах. Якщо ці кошти просто роздати людям як гранти чи безповоротну допомогу – їх умовно вистачить на модернізацію близько 1000 будинків. Якщо використати їх для пільгового кредитування – то гроші повертатимуться до цього Фонду в міру повернення кредитів і процентних доходів, і тоді їх можна буде видати повторно, на інші проекти”, – зазначає Сергій Свистюк.

У Кабміні планують: Фонд дасть змогу не тільки скоротити споживання газу, а й скоротити фінансування субсидій. Наступного року на них планують витратити 52 мільярди гривень. Якщо частина будинків пройдуть термомодернізацію та витрачатимуть менше енергоресурсів, держава зможе виділяти менше коштів на компенсацію комуналки. “Замість субсидій, які консервують бідність, пропонуємо громадянам допомогу на персональну енергоефективність та економічний успіх”, – заявив на презентації закону “Про Фонд енергоефективності” Геннадій Зубко.

Ринок енергоефективності дасть змогу створити 75 тисяч робочих місць – утеплення будинків здійснюватиме малий і середній бізнес. Енергоаудиторів готуватимуть виші, а на спеціальному сайті можна буде ознайомитися з результатами їхньої роботи. “За цієї системи немає непрозорості, що була тоді, коли держава сертифікувала інженерів”, – розповідає чиновник.

Як зазначає Геннадій Зубко, для того щоб на ринку не з’явились енергоаудитори, які лобіюватимуть інтереси виробників будматеріалів, їхню діяльність зможуть контролювати всі бажаючі. Разом з Фондом енергоефективності запрацює спеціальний сайт, на якому розкажуть про приклади роботи кожного аудитора.

“Енергоаудитор має бути нейтральним і не просувати конкретних виробників обладнання та матеріалів. Тому навіть при прорахунку комплексних рішень, наприклад, щодо балансування системи опалення та утеплення будинку, у технічному завданні або не вказується назва виробника, або зафарбовується. Також енергоаудитор має пропонувати клієнтові декілька варіантів технічних рішень та фінансування. Вибір конкретних моделей устаткування, постачальників і підрядників з монтажу має проводитися на конкурсних умовах, наприклад, проведенням тендера. Фінальне рішення щодо вибору обладнання має бути за клієнтом”, – упевнений Сергій Свистюк.

Обираючи енергоаудитора, важливо звертати увагу на його репутацію, запитувати його резюме, перелік проведених енергоаудитів і реалізованих за ними проектів, наскільки збігаються його прогнози з реальними результатами енергоефективних заходів.

Ризик лобіювання певного обладнання та матеріалів дуже сильно знижується, якщо енергоаудит проводиться для подальшого енергосервісу. Його принцип полягає в тому, що енергосервісна компанія (ЕСКО) інвестує в енергоефективність свого клієнта: проводить енергоаудит, визначає потенціал заощадження та необхідні заходи, фінансує всі роботи, а повернення інвестицій отримує тільки за фактом отриманої економії. Тому ЕСКО буде зацікавлена в тому, щоб поставити економне, ефективне та надійне обладнання.

Україна має величезний потенціал, упевнений заступник гендиректора Європейської комісії з питань політики сусідства та дозволу Катерина Матернова. Скоротивши споживання енергоресурсів, можна не просто заощаджувати мільярди доларів, а й забезпечити енергетичну безпеку.

За словами Сергія Свистюка, значний потенціал економії мають, зокрема, бюджетні будівлі, більшість яких побудовані до 2000 р. Як правило, такі будівлі можуть економити 30-50% енергоресурсів, в окремих випадках визначається потенціал в 70%. “Цього року ДТЕК ЕСКО разом з Київенерго в межах акції “Енергоефективний клієнт” проаналізував понад тисячу клієнтів – споживачів електроенергії та тепла в Києві. Так ось, ми виявили 400 будівель, споживання яких перевищує нормативне у два рази та більше. З них у 20 будівлях фактичне споживання перевищує нормативне до 20 разів. І це в основному бюджетні установи – управління (освіти, культури, медицини тощо)”, – зазначає експерт.

Якщо необхідні законопроекти будуть ухвалені Радою, ринок енергоефективності почне працювати вже через декілька місяців. “Наше завдання – щоб люди платили мало за комуналку, а не щоб (високе споживання. – прим. ред.) покривалося субсидіями. Що важливо з погляду ЖКП – нам важливо вчасно передати технічні паспорти на будинок. Сьогодні 80% багатоповерхових будинків – типові проекти . Можна буде створити типові рішення”, – упевнений віце-прем’єр-міністр.

Oksanka