Переспрямування акцизних зборів на медицину дасть змогу суттєво змінити ситуацію на краще.
Україна отримала в спадок радянську систему охорони здоров’я і за 25 років так і не реформувала її. Держава називає медицину безкоштовною, але всі свої обов’язки перекладає на медиків. Через це українцям доводиться фінансувати медицину зі своєї кишені. Для реформи потрібні гроші. Додаткові кошти можна залучити через перерозподіл – з фінансів, виділених на освіту або соціальні сфери. Також можна знайти джерело доходу, від якого не постраждає ніхто. У багатьох європейських країнах медицина частково фінансується через акцизні збори на тютюнові вироби. В Україні ж вони розчиняються в бюджеті країни.
Українці зі своєї кишені викладають 3% ВВП на охорону здоров’я
Приблизно 3% від ВВП з бюджету України виділяється на охорону здоров’я. Однак ще стільки в медицину вкладають самі українці – хабарами лікарям і витратами на ліки.
“Це проблема, яку Україна успадкувала від Радянського Союзу. СРСР дуже мало фінансував в охорону здоров’я – приблизно три відсотки від свого величезного ВВП. Пострадянські країни провели реформи, в них цей показник почав зростати, і зараз він приблизно, як у Європі, – 7-9%. Тоді як в Україні він залишився на рівні 3%. Через брак реформ вийшло подвійне фінансування: від держави та від самих пацієнтів, яким доводиться доплачувати зі своєї кишені, оскільки медицині потрібно більше грошей, ніж виділяється. Витрати українців на охорону здоров’я становлять теж приблизно 3-3,5% ВВП країни”, – розповідає заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
Заступник міністра зазначає, для того щоб реформувати систему охорони здоров’я, потрібно ці три відсотки від ВВП використовувати ефективно, щоб гроші йшли на лікування, а не на утримання стін.
“З наступного року в первинній ланці ми почнемо використовувати цей принцип, щоб гроші йшли за людьми за контрактом з постачальником медпослуг. Коли кошти будуть використовуватись ефективно, можна говорити про збільшення бюджету. Потрібно проводити реімбурсацію ліків, тобто відшкодування коштів. Проблема в тому, що для цього треба знайти додаткові гроші”, – додає Павло Ковтонюк.
Брак фінансування складних хвороб призвів до епідемій
Через ігнорування профілактики складних хвороб 10 років тому Україна зараз має найбільш прогресовані темпи поширення ВІЛ/СНІДу, гепатиту та туберкульозу в Європі. Сьогодні один пацієнт коштує десятки тисяч гривень, тоді як лікування на початковій стадії заощадило б державі мільйони.
“Згідно з Держкомстатом щодня в Україні помирає 1600 від важких хвороб: онкозахворювань, туберкульозу, ВІЛ/СНІДу та інших. Це страшна цифра. Водночас українці 2015 року витратили на ліки 46 млрд грн. Держава профінансувала закупівлю ліків на 4 млрд грн – удесятеро менше. Статистика з виділення коштів на препарати проти важких хвороб – сумна. Гепатити – найбільш недофінансована програма. Цього року багато програм отримали збільшення фінансування, однак цього не досить. Якщо держава починає лікувати хворого з туберкульозом на початковій стадії, це коштує 870 грн. Та якщо хвороба прогресує – це вже коштує 39 тис. грн”, – зазначає директор благодійного фонду “Пацієнти України” Ольга Стефанишина.
За словами заступника начальника Управління податкової політики Артема Наврати, чергове підвищення акцизного збору 2017 р. принесе в бюджет додатково 9 млрд грн. До того ж однією з умов Угоди про асоціацію з ЄС є приведення ставки акцизу на тютюнові вироби до європейського рівня – 90 євро за 1000 штук. Водночас експерти зазначають, що дохід від акцизного збору в Україні зростатиме ще мінімум десять-п’ятнадцять років, незважаючи на підвищення ставки.
“Україна, що почала підвищення акцизів з 2008 р., не має падіння доходів від зборів. Нам до стелі, коли доходи почнуть падати, ще довго. У Швеції дохід від акцизного збору після його підвищення припинив збільшуватися через 20 років. Якщо щороку підвищувати акциз на 30%, ми досягнемо мінімальної європейської ставки у 2023 р. – це близько 3 доларів за пачку”, – зазначає Артем Наврата.
Отже, якщо спрямувати акцизний збір з тютюнових виробів наступного року на охорону здоров’я, медицина отримає 9 млрд грн, а до 2024 року ця сума зборів може досягти 100 млрд грн. Треба зазначити, що в проекті бюджету на 2017 рік витрати на охорону здоров’я становлять 62 млрд грн.
