В Україні назріває портовий скандал. 25 квітня МЕРТ викрив Адміністрацію морських портів України (АМПУ) і ряд інших великих держпідприємств в саботажі аудиту ввірених їм державних активів. Як заявили в міністерстві, з 46 провідних підприємств успішно пройшли аудит фінзвітності тільки 25. АМПУ числиться серед тих, хто ігнорує контролерів. В одному списку з портовиками - «Укравтодор», «Укрспецекспорт», «Південмаш (ЮМЗ)», «Укрінтеренерго», ЧАЕС, «Сумихімпром» та ін.
«Саботаж незалежного аудиту – це саботаж реформи управління держпідприємствами», – заявив перший заступник глави МЕРТ Макс Нефедов. Він пояснив, що без аудиту не можна оцінити реальну інвестиційну привабливість підприємств. Майже всі перераховані в списку компанії мають досить вагомий портфель інвестиційних проектів з різними термінами реалізації. У разі несвоєчасного аудиту, ці терміни можуть бути зірвані. Наприклад, «Південмаш» у березні цього року разом з Maritime Launch Services MLS взявся побудувати до 2020-2022 років космодром в канадському Кансо.
Найбільш «короткі» проекти – у одеського АМПУ. Це, в першу чергу, проекти концесії деяких українських державних портів двома гігантськими міжнародними корпораціями – DP World з ОАЕ і НРН Hutchison Port Holdings з Китаю (Гонконг).
Ще в кінці минулого року, глава керуючого АМПУ Міністерства інфраструктури Володимир Омелян запевнив, що одна з цих корпорацій почне працювати над проектом концесії вже до кінця 2017 року, а китайська НРН прийде в порт Чорноморськ в нинішньому червні-липні. Стало бути, інвестору пообіцяли старт роботи вже через місяць-два. Але що він буде брати у АМПУ в концесію, абсолютно не ясно. Адже аудиту немає, і він навіть не починався.
Незважаючи на нестиковки, прихід корпорації НРН формує завищені очікування. 25 квітня в Києві відбулося відкриття тижня китайсько-українського культурного обміну «Один пояс-Один шлях», на якій міністр регіонального розвитку, віце-прем’єр Геннадій Зубко озвучив нехитру калькуляцію – в 2016 році товарообіг між Україною і Китаєм склав $ 6,5 млрд., при цьому імпорт з КНР в ЄС становить по $ 300 млрд. щорічно.
«Отже, значна частина цього товарного потоку може бути направлена через Україну», – запевнив віце-прем’єр. Але розвиток портового транзиту з КНР в ЄС через Україну гальмується відсутністю аудиту портів.
Залізничне напрямок ми вже втратили. 23 квітня CRC China Railway Corp. вирішила піти в Центральну Європу в обхід України по найкоротшим маршрутом «Шовкового Шляху» до Центральної Європи. Ця корпорація уклала багатосторонню угоду про співпрацю в сфері вантажних залізничних послуг з РФ, Казахстаном, Монголією, Білоруссю, Німеччиною і Польщею.
Частина китайського транзиту, яка йде в Австрію і Угорщину, вигідніше направляти через Україну, а не Польщу. Але якщо вже так вийшло, що нас в цьому залізничному угоді немає, про цю гілці «Шовкового Шляху» в Києві поки що ніхто не говорить. І акцент розвитку китайського транзиту українська влада робить саме на портовому, а не в залізничному сегменті.
Перша офіційна міжнародна презентація цього, контейнерно-портового сегмента відбулася 20 квітня. Вона була проведена на найвищому рівні, під час візиту Петра Порошенка до Великої Британії. Там глава держави анонсував слухачам Chatem House прихід в нашу країну корпорації Hutchison Port Holdings вже в цьому році.
Таким чином, цілком очевидно, що українська влада робить ставку на проект концесії корпорації НРН порту Чорноморськ, незважаючи на гальмування аудиту того, що власне кажучи, має піти в концесію, тобто частини активів АМПУ. Звідки такий натиск? Сама по собі концесія особливої настороженості не викликає. Згідно зі статистикою Світового банку, до 70% контрактів всіх країн, що розвиваються в сфері транспортної інфраструктури припадає саме на частку концесій залізних і автомобільних доріг, морських портів та аеропортів. Так що така форма оренди неминуча. Настороженість викликає не сама концесія, а нюанси її укладення.