Сьогодні, 25 жовтня, виповнюється 5 років діяльності цього складу Ради Національного банку. Це доволі важливий факт, якщо згадати, що за ці п’ять років змінилося три Голови Національного банку, три Прем’єр-Міністри України та чотири Міністри фінансів.
Про це говорить в своїй статті на порталі «Ділова столиця» Богдан Данилишин, який очолює Раду НБУ з 25 жовтня 2016 року. Про це повідомляють Економічні новини з посиланням на Depo.ua.
Слід відзначити, що чинний склад Ради Національного банку розпочав свою роботу після майже дворічного періоду відсутності у державі цього важливого конституційного органу.
«Від початку роботи вся діяльність новоствореної Ради Національного банку була спрямована на підтримку дій регулятора щодо виконання законодавчого мандату Національного банку – досягнення та підтримки цінової та фінансової стабільності в Україні, – зазначає Данилишин. – Першими прийнятими Радою рішеннями, стали рішення щодо розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням (листопад 2016 року). Саме нинішнім складом Ради було запроваджено перехід до нового монетарного режиму – інфляційного таргетування».
Серед інших питань, які контролювала та розглядала Рада НБУ були питання щодо стану валютного ринку, розвитку банківської системи, впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України, стану кредитування в Україні, нових тенденцій у реалізації режиму таргетування інфляції та його особливостей у країнах із середніми та низькими доходами, вивчення світового досвіду економічного зростання в інших країнах та багато інших.
«У фокусі уваги Ради були питання затвердження та дотримання показників кошторису адміністративних витрат НБУ, нагляду за системою внутрішнього контролю НБУ (СВК) та діяльністю внутрішнього аудиту, – говорить Богдан Данилишин. – Саме Радою розроблено критерії оцінювання надійності та результативності системи внутрішнього контролю та ініційовано щорічне звітування Правління щодо стану СВК, налагоджене регулярне звітування підрозділу внутрішнього аудиту та порядок ескалації проблемних питань виявлених ними. До речі, місія МВФ з оцінки захисних механізмів НБУ в лютому 2019 року відзначила активне виконання Радою та її дорадчими органами своїх повноважень».
За ці п’ять років по суті з нуля було створено і розбудовано інституційні засади корпоративного управління Національного банку.
При цьому, як зазначає Богдан Данилишин, держава має відчутний ефект від діяльності Ради, який можна оцінити не лише якісними показниками, але й кількісними. Так, виконуючи рекомендації Ради, Правління переглянуло процедури формування та використання резервів власного капіталу і, як результат, вивільнення капіталу становило: у 2017 році 2,1 млрд. грн. та 5,2 млрд грн у 2019 році, що збільшило обсяг прибутку, який спрямовується до Державного бюджету України. Рада під час розгляду кошторису адміністративних витрат Національного банку зменшувала планові обсяги витрат, зокрема оптимізація по роках становила: 2017 рік – на 332 млн. грн., 2018 рік – на 1,4 млрд. грн., 2019 рік – на 590 млн грн., 2020 рік – на 451 млн грн., 2021 рік – на 103 млн грн. Оптимізація витрат узгоджувалась з Правлінням Національного банку керуючись критеріями їх обґрунтованості та відповідності функціоналу Національного банку. При цьому, дії Ради жодним чином не обмежували фінансову незалежність НБУ.
Однак, як зазначає Данилишин, упродовж усієї каденції Ради майже безперервно змінювалося профільне законодавче поле. «За нашими розрахунками, з 2015 по 2021 рік до Закону про Нацбанк зміни вносилися близько 30 разів, – підкреслює голова Ради НБУ. – Хоча для роботи Національного банку важлива інституційна, організаційна та законодавча стабільність. Важко працювати в нормальному режимі, якщо постійно очікуєш на чергову зміну тієї чи іншої законодавчої норми. Тому особисто я переконаний, що слід припинити перманентні зміни до Закону про Нацбанк та забезпечити законодавчу стабільність».
«На мою думку, зміни до Закону України «Про Національний банк України» (реєстр. номер законопроекту №5850, прийнятий у другому читанні та в цілому 19 жовтня 2021 року), значно посилюють тенденції до зниження рівня підзвітності Національного банку, – говорить Богдан Данилишин. – Зокрема, з повноважень Ради Національного банку виключається здійснення аналізу впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розроблення пропозицій щодо внесення відповідних змін до неї (стаття 9 Закону України «Про Національний банк України») та надання рекомендацій Правлінню Національного банку, виконання яких є обов’язковим. А передбачена проектом Закону заборона Раді Національного банку «втручатись у діяльність Голови Національного банку та заступників Голови Національного банку при виконанні ними своїх обов’язків та повноважень» фактично позбавляє Раду Національного банку можливості ефективно виконувати визначені Законом повноваження, оскільки будь-яке її рішення може бути трактоване як втручання у діяльність Голови та/або заступників Голови Національного банку. Крім того, Голова НБУ є членом Ради НБУ».
Ці та інші зміни до вищезазначеного закону суттєво обмежують повноваження Ради Національного банку як конституційного органу, який відповідає за здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики, щодо здійснення всебічного аналізу діяльності Національного банку та ініціювання змін до грошово-кредитної політики НБУ у разі виявлення її незбалансованого впливу на показники соціально-економічного розвитку України.