Учора низка ЗМІ повідомили, що Бердичівський палац культури провів тендер на Prozorro на пакети BMW. І за його результатами купив 2 поліетиленові пакети за 8 гривень.
Річ у тім, що система Prozorro показує всі закупівлі, які проводить держава. Віднедавна, з запуском нового Закону “Про публічні закупівлі” — реально ВСІ, адже зараз державні структури зобов’язані звітувати про свої витрати від однієї копійки. І таким чином, громадяни можуть бачити та контролювати всі закупівлі за кошти платників податків, повідомляє прес-служба Держпідприємства «Прозорро»
Однак, далеко не кожна з цих закупівель є власне тендером на Prozorro, на який приходять постачальники і змагаються на аукціоні. На невеликі суми державні структури можуть укладати прямі угоди і лише звітувати про них у Prozorro. Так само з закупівлею славнозвісних пакетів BMW. Ця закупка справді відбулася і відображена в системі https://bit.ly/paketBMW.
Але організовувати тендер, щоб придбати 2 пакети, державним структурам не потрібно. І Бердичівський палац культури тендер не проводив.
У Prozorro ця закупівля відображена як така, що “проведена без використання електронної системи”. Тобто це пряма угода з постачальником, яку уклав Бердичівський дім культури, і про яку мав обов’язково прозвітувати в системі. Що він і зробив.
Обов`язкові конкурентні закупівлі на Prozorro стартують від 50 тисяч гривень. Це спрощені закупівлі, які хоч і мають елемент аукціону, але проводяться досить швидко та не потребують багато документів. Для спрощеної закупівлі достатньо одного учасника.
Натомість справжні тендери на Prozorro починаються з 200 тисяч грн для закупівель товарів і послуг, і 1,5 млн грн для робіт. Щоб їх провести, замовники готують тендерну документацію; також необхідна обов`язкова участь щонайменше двох учасників, які будуть змагатися на редукціоні, повідомляє прес-служба Prozorro
Теоретично державний замовник може провести аукціон на будь-яку суму, але 2 пакети BMW — це мабуть перебор. Узагалі такі маленькі закупівлі в системі Prozorro рідкість, бо всі свої закупівлі державні замовники планують на початку року і зазвичай купують товари одразу з запасом на рік. Але трапляються різні ситуації, коли без пари міцних чорних пакетів не обійтися. Навіть у сфері культури.