Українці й далі біднішають. Обсяги продажів продовольчих товарів через торгові мережі за перше півріччя 2016 р. скоротилися, як і частка витрат сімей на купівлю продуктів харчування та безалкогольних напоїв. Тепер доводиться більше витрачати на оплату житлово-комунальних послуг. Утім, це лише офіційна статистика. Істотна частка виробництва та реалізації перебуває в тіні. За підрахунками Мінфіну, тільки в рітейл-індустрії тіньовий сектор у 2015 р. перевищував 60%.
Українці стали їсти менше, упевнений генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. Цю тезу, висловлену Дорошенком за результатами аналізу статистичних даних, минулого тижня широко підхопили і політики, й експерти. Висновок почали приміряти на себе всі, хто про нього дізнався. Однак якщо проаналізувати інші дані, то висновки просяться ще страшніші.
Купувати продукти харчування, а отже, менше їсти, українці стали внаслідок падіння доходів населення. Це й призвело до зниження споживчого попиту. Номінально зарплата зросла, і в серпні в середньому вона становила 5,2 тис. грн. Однак реально вона скорочується. І в останній місяць літа була нижче на 3%, ніж у липні. Водночас структура витрат домогосподарств, простіше кажучи, кожної сім’ї, на продукти харчування та безалкогольні напої суттєво не змінилася. Більше половини доходів, як майже рік тому, так само витрачається на їжу та напої: 53,1% і 50,4% відповідно. Певна частка витрат, що йшла на продукти харчування, тепер іде на оплату послуг ЖКГ. Тобто ми стали менше їсти та більше платити за “комуналку”.
Аналіз даних Держстату щодо реалізації основних продовольчих товарів через роздрібні мережі за I півріччя 2016 р. порівняно з відповідним періодом минулого року свідчить, що попит у натуральному вираженні скоротився навіть на соціальні групи продуктів. Ідеться про борошно (падіння на 11,6%), крупи (-7,4%), макаронні вироби (-5,17%).
Найбільше зниження продажів Держстат фіксує щодо олії. Його купили на 19% менше, ніж у січні-червні 2015 р. Великим падіння було в першому кварталі цього року – олії було продано майже на 28% менше порівняно з першим кварталом минулого року. Генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук зазначив, що ці статистичні дані відображають лише частину споживчого ринку, до того ж не найбільшу, оскільки через торговельні мережі реалізовується лише 20% олії. Решта – через торгові точки на ринках, кіоски, проте вони не є предметом дослідження Держстату. Водночас він додає, що попит на цей продукт в Україні традиційно низький, а зараз, коли доходи населення падають, – поготів. “З 80 заводів тільки п’ять фасують олію, хоча одна-дві компанії могли б повністю забезпечити попит внутрішнього ринку. Тобто в Україні соняшникової олії виробляється в 10 разів більше, ніж споживається. 90% іде на експорт”, – пояснює Капшук.
Менше стали українці купувати цукор – на 17,6%, горілку та лікеро-горілчані вироби (-16%), соки (-22,5%), копчене м’ясо та ковбасну продукцію (-13,8%). Попит на м’ясо і м’ясо птиці впав не так сильно, усього на 2,5%, хоча ще в першому кварталі було навіть невелике зростання продажів – на 0,34%. За словами гендиректора Союзу птахівників Сергія Карпенка, крім скорочення доходів споживачів, не виключена тенденція щодо перетікання попиту від торгових мереж до ринків. Перші встановлюють вищу ціну, ніж торговельні точки на ринках.
Водночас зі зниженням реалізації м’яса Держстат фіксує зростання попиту на м’ясні консерви (+8,6%). “Зі зниженням доходів споживач переходить на дешевший товар. Наприклад, м’ясо птиці та консерви, – припускає президент Асоціації свинарів Артур Лоза, – eсть певні тенденції до пожвавлення попиту, мається на увазі загалом невелике зростання економіки, але вони спрацюють трохи згодом, і до кінця року ми зможемо вийти на торішній обсяг споживання. Плюс сезонний фактор відіграє роль і новорічні свята”. Хоча Олексій Дорошенко не бачить передумов до збільшення попиту до кінця цього року. Насамперед тому, що за цей час доходи українців значно не зміняться, і “за продуктовий кошик” доведеться платити більше.
Така ж ситуація на алкогольному ринку. Там тіньовий сектор перевищує 50%. Степан Капшук побоюється, що в разі цілковитого скасування спецрежиму ПДВ для агарного сектора частка тіні й тут буде тільки зростати. Уже зараз, за часткової роботи пільгового режиму, ніхто не може сказати про тіньові обсяги площ соняшнику та проданої за готівку сировини. “А попит на готівкові кошти, надто валюту, високий. Тому зі скасуванням спецрежиму тіньовий ринок тільки активізується”, – говорить він.
За даними Мінфіну, який минулого року проводив низку галузевих консультацій у межах підготовки до податкової реформи, з’ясувалося, що тільки ритейл-індустрія перебуває в тіні на 62%. Учасники ринку визнавали наявність значної частини контрабандного товару. За оцінками МЕРТ, 2015 р. тіньова економіка займала 40% від ВВП. Крім того, обсяги реалізації товарів і канали постачання на ринки, не кажучи вже про стихійні, майже ніким не контролюються. Причини, зокрема, у відсутності рівних правил на ринку готівкових розрахунків, “дірки” на митниці, що дає можливість зловживати митною вартістю. Тож ми не тільки “стали їсти менше”, ми ще їмо, п’ємо і носимо продукцію, яку ніхто не враховує і з якої не сплачуються податки. До речі, легка промисловість, за даними Мінфіну, на 67% “в тіні”.
