За останні п’ять років фінансовий менталітет українців кардинально змінився, помітили спеціалісти. Не останню роль в цьому зіграли дії українських політиків і некомпетентні вчинки уряду та Нацбанку.
“У плані фінансів українці стали менш довірливими. Справа в тому, що якщо попередні кризи показали, що не варто довіряти кредитним спілкам, то останні роки привчили людей не довіряти свої кошти і банкам, адже вони закривалися один за одним. Надійні раніше фінустанови закрили. Якісь — через малі банківські активи, російські — через їхню непередбачувану політику. Та й націоналізація ПриватБанку також вплинула на довіру громадян до банківської системи. Багато хто зрозумів, що фактично за добу гроші можуть опинитися не зовсім там, де ти їх лишав”, – говорить спеціаліст із особистих фінансів Володимир Оксамитний.
За його словами, зараз на 16% менше купівельноспроможних українців несуть кошти на банківські депозити. Більшає частка заощаджень у валюті.
“2014-2015 роки показали, що гривня може девальвувати протягом року. І різні заяви НБУ і уряду, на жаль, не несуть ніякої гарантії. Через це повернулися тенденції 1990-х — всі довіряють доларам, бо ця валюта стабільна. Крім цього, українці перестали вірити у високі відсотки. Фактично половина банків із тих, що закрилися, пропонували високі відсотки. Люди вже не вірять у дива — тому проекти типу МММ чи кредитні спілки у нас приречені на крах”, – пояснює він.
Менш популярними стали й кредитки. З одного боку, банки зробили ці послуги значно дорожчими — беруть понад 60% за рік користування кредиткою. З іншого, люди не впевнені, що віддадуть це борг.
“2008-2010 роки навчили людей не куплятися на ці кредитки. Особливо — різні колекторські атаки й хитрування банків стосовно відсотків. Тому щонайменше років п’ять українці не будуть активними користувачами кредитних карток”, – коментує спеціаліст.
Українці стали менше коштів витрачати на одяг і модні гаджети. За даними інтернет-майданчика із продажів ОLХ, у лідерах закріпилися недорогі китайські бренди телефонів. Хоча раніше там фігурували американські, корейські й фінські.
“З одного боку, після масштабної девальвації гривні й падіння купівельної спроможності людям немає за що брати дорогі іграшки. З іншого, в Україні стала спадати мода на дорогі речі. Вона лишилася тільки в золотої молоді та мільйонерів. З одягом така сама ситуація. Після того, як одяг різко подорожчав 2014 року, українці перейшли на купівлю секонд-хенду або альтернативні китайські й українські бренди. За останній рік брендове вбрання стало дешевшати. Проте люди вже не хочуть переплачувати за нього”, – пояснює Володимир Оксамитний.
Високі комунальні платежі зробили українців більш економними. Люди стали слідкувати, аби зайвий час не горіло світло й не лилася вода. Масово утеплюють будинки й міняють лампочки на енергоощадні.
“Раніше таке важко було уявити. Однак ця вся заощадливість почалася далеко не від хорошого життя. У декого платежі за комунальні послуги перевищують дохід. Подібна ситуація стосується й автомобілістів. Вони стали мало не утричі більше грошей викидати на пальне. Це дало поштовх масовому переобладнанню машин на газ та збільшенню популярності електромобілів”, – підкреслює він.
Феноменом на тлі тотального збідніння країни була благодійність населення 2014-2015 рр. Однак шахраї здевальвували бажання людей ділитися.
“Зараз з одного боку бачу позитивні зміни в українців — вони позбулися відчуття того, що щось може бути безкоштовним. Ні комунальні послуги від держави, ні пропозиції приватних компаній не можуть бути безоплатними. Також є й негативні. Українці перестали бути прив’язаними до роботи. Якщо раніше їхня зарплатня була на межі їхніх витрат, то зараз у більшості вона менша. Тому люди з легкістю кидають одну роботу й шукають іншу. Багато хто розуміє, що приречений на низькі заробітки й робить вибір на користь сімейного життя, а деякі їдуть за кордон. Цей фактор дуже негативно впливає на розвиток нашої економіки. Без працюючих людей і професіоналів її ніколи не піднімеш”, – говорить Володимир.
Нагадаємо, Україна посіла 64 місце із 86-ти в рейтингу економік світу. Як і ранше, наша країна — найбідніша у Східній Європі. За показниками ВВП на душу населення нас випереджають навіть Росія, Молдова і Румунія.