Світова економіка входить у свій черговий цикл. Збіг обставин і вплив глобальних чинників обіцяють зниження зростання економіки вже в найближчі два-три роки. Експерт розповів, чим передбачувана криза може обернутися для України.
Про наближення нової кризи розповів економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Він нагадав, що Світовий банк недавно вирішив переглянути прогноз зростання світової економіки. При цьому якщо на поточний рік індикатор залишився без змін – 3,1%, то на наступний – прогноз знижений до 3%. У 2020 році цей показник складе 2,9%.
За словами економіста, практика показує, що Світовий банк у своїх прогнозах помиляється рівно на один рік. Але тенденція тривожна – вона свідчить про уповільнення світової економіки, і зростання вже точно не буде.
Уже зараз Світовий банк прогнозує, що економічне зростання в розвинених країнах сповільниться. При цьому країни, що розвиваються, можуть прискорити зростання ВВП з 4,5% до 4,7%. За прогнозами міжнародного рейтингового агентства S & P, українська економіка сповільниться з 3,1% у цьому році до 2,9% в наступному.
З огляду на назріваючі торгові війни світового масштабу, глобальна криза не здається такою вже неможливою. В умовах, коли всі ополчилися на всіх, першою чергою страждає торгівля і, як наслідок, економіка.
Не виключено, що незабаром світова економіка буде поділена на кілька конкуруючих секторів: США, ЄС, країни БРІКС та Азія на чолі з Китаєм, зазначає експерт.
Виходячи з циклічності світових економічних криз, Кущ передбачає черговий кризовий пік у найближчі пару років. При цьому епіцентр кризи буде знаходитися в секторі країн, що розвиваються, які спробують захистити свій ринок протекціоністськими заходами і торговими бар’єрами. Перші ознаки кризи світ відчує, швидше за все, вже цієї осені.
Найбільше постраждають, цілком передбачувано, боргові ринки країн, що розвиваються. Їх чекає девальвація місцевих валют, інфляція та зниження рівня капіталізації.
Україні не пощастило подвійно – як на зло, саме на період уповільнення світової економіки припадає максимальний рівень платежів за нашими зовнішніми боргами. А це, ні багато ні мало, – близько 20 мільярдів доларів. Зрозуміло, що українцям доведеться затягнути пояси, хоча не зовсім ясно, куди вже тугіше. А ось передвиборна гонка в умовах кризи напевно перетвориться в битву гаманців, і перемогу здобуде той кандидат, у якого фінансові резерви виявляться могутнішими.
Хоча країні не звикати зустрічати кризу з діркою в кишені, уряду варто було було б розробити «план Б» – на випадок, якщо стане зовсім туго.