Країни Центральної Азії та Кавказу за останні роки демонструють покращення економічної та торгівельної ситуації. Все це відбувається на тлі того, як Євросоюз та США намагаються посилити санкції проти Росії. The Economist дослідив, як зросла торгівля центральноазійських країн з ЄС у тих галузях, на які проти Росії накладено санкції.
Одним із прикладів є Казахстан. Як вважають автори статті, минулого року технологічна галузь цієї країни досягла тріумфу.
З початком війни в Україні європейським фірмам заборонили продавати більшість товарів у Росії, а раніше вони були найбільшими постачальниками технологій у цій країні. «Але крихітна технологічна галузь Казахстану – близько 50 фірм з виробничими потужностями в $100 млн у 2021 році – схоже, заповнила цю прогалину», – пишуть журналісти.
Експорт з Казахстану до Росії зріс з $40 млн у 2021 році – до $298 млн у 2023 році. Імпорт електроніки з Європи також збільшився – з €250 млн ($273 млн) до €709 млн. Причину такого різкого злету технологічної галузі влада країни не пояснює.
Однак Казахстан не єдина країна, де торгівля з Росією та Європою стрімко зросла після вторгнення РФ в Україну. Серед інших – Вірменія, Азербайджан, Грузія, Туреччина та інші чотири країни Центральної Азії. Експорт з Європейського Союзу до цих країн збільшився на €46 млрд у 2023 році, що на 50% більше, ніж у 2021 році. Це еквівалентно трьом чвертям падіння європейського експорту до Росії з 2021 по 2023 рік.
«За два з половиною роки російська економіка тримається непогано. Важко сказати, які європейські фірми просто добре пристосовуються до нових обмежень, а які обходять санкції. Але так сталося, що найбільше зростання торгівлі через треті країни відбулося саме з тими товарами, на які зараз діють жорсткі обмеження», – йдеться у статті.
Журналісти вважають, що за «бумом посередницької торгівлі» є три напрямки: торгівля забороненими товарами, де ігноруються санкції; заборона вантажним автомобілям в’їжджати до РФ безпосередньо з ЄС; збільшення виробничих потужностей у третіх країнах.
ЄС ухвалив 14 пакетів санкцій, останній з яких був ухвалений 24 червня. Вони забороняють фірмам, які виробляють все, що може бути використано на полі бою, експортувати до Росії. Це стосується напівпровідників, безпілотників та іншого. Незважаючи на це, більше половини військової техніки, яку Росія придбала в період з лютого по серпень 2022 року, містить компоненти, вироблені в Європі або Америці, згідно з даними Королівського інституту об’єднаних служб, аналітичного центру в Лондоні.
The Economist зазначає, що найбільш стрімке зростання експорту з ЄС до Казахстану та Вірменії спостерігається в хімічній промисловості, електроніці та машинобудуванні – всіх групах товарів, що перебувають під жорсткими санкціями. Експорт продукції машинобудування до Казахстану з ЄС подвоївся з 2021 по 2022 рік, а потім зріс ще на 23% у 2023 році, досягнувши 6,4 млрд євро.
Вірменія у 2023 році імпортувала з Європи вдвічі більше хімікатів, уп’ятеро більше ІТ-апаратури та вчетверо більше електроніки, ніж у 2021 році. Крім того, існують товари, які ввозяться контрабандою через кордони, що не враховуються в офіційній торговельній статистиці.
Заборона вантажним автомобілям в’їжджати безпосередньо з ЄС до Росії лише стримала торгвілю з РФ. За офіційними даними, сільськогосподарська продукція, що надходить з Європи до Казахстану, подвоїлася з 2021 по 2023 рік.
«Третю тенденцію Європі найважче зупинити. Вона пов’язана з виробничим бумом у третіх країнах. Фірми третіх країн імпортують деякі матеріали та деталі з Європи, що не обов’язково порушує правила. Америка вважає, що турецькі фірми зараз виробляють безпілотники і мікроелектроніку для Росії. За словами представника турецького міністерства закордонних справ, метали для деяких боєприпасів можуть виплавлятися в Європі. Казахстанський імпорт офісної техніки з Європи з 2021 по 2023 рік потроївся до майже $1 млрд», – йдеться у матеріалі.
Журналісти вважають, що економіки Центральної Азії та Кавказу отримують вигоду від війни. Сукупно економіка п’яти центральноазійських республік зросла на 6% у 2023 році порівняно з 4% у 2022 році, а економіка Вірменії збільшилася на 8% порівняно з 5% у 2022 році. За одну ніч з’явився процвітаючий сектор логістики, а вантажоперевезення зростають на 20% щороку.
«Справжнє рішення вимагатиме залучення допомоги урядів країн Кавказу та Центральної Азії. Регіональні політики цінують свою близькість до Росії і часто отримують особисту вигоду від порушення правил. Втім, європейці можуть запропонувати їм теж вигоду. Вірменія нещодавно почала закривати фірми, що торгують з Росією, після того, як ЄС надав їй €270 млн допомоги», – зазначають в The Economist. Також там вважають, що ЄС може поширити заборону на експорт до третіх країн або обмежити діяльність їхніх банків.