Народний депутат України, голова фракції «Голос» Ярослав Железняк подав до Верховної ради України законопроєкт, який створює спеціальні привілейовані умови для роботи в країні державних лотерей.
Йдеться про гарно замасковану “шпарину” в документі, яка дозволить окремим операторам ігрового ринку сплачувати державі у 10 разів менші суми за ліцензії, пишуть ФАКТИ.
Мова про законопроєкт №10101 з регулювання ринку гральних послуг, який розроблений Ярославом Железняком та очільником податкового Комітету ВРУ Данилом Гетманцевим. Документ передбачає особливі умови для операторів державних лотерей. Як пояснює журналіст Сергій Лямець, тарифи за ліцензії для звичайних операторів грального ринку сьогодні перебувають на рівні: ліцензія для казино у Києві – 80 млн грн на рік, в іншому місті – 40 млн грн на рік; ліцензія онлайн-казино – 8,7 млн грн на рік; ліцензія букмекера – 40 млн грн на рік; ліцензія за проведення ігор у залі гральних автоматів – 10 млн грн на рік; ліцензія на онлайн-покер – 6,7 млн грн на рік; ліцензія на азартні ігри онлайн – 0,4 млн грн на рік; щорічна плата за кожен стіл рулетки – 1,17 млн грн, інший крім рулетки – 0,6 млн грн; щорічна плата за кожен гральний автомат у казино чи не у казино – 40 тис. грн; щорічна плата за букмекерський пункт – 200 тис. грн; За його словами, станом на 2023 рік робочий варіант для казино, за чинними законами, коштував 190 млн грн.
Для оператора ж державних лотерей, згідно з законопроєктом Железняка-Гетьманцева, ліцензія на казино через механізм «лотерей» коштуватиме йому всього 18,8 млн грн на рік, що у 10 разів менше, за вартість ліцензії для інших. Крім того, для держлотерей відсутні будь-які обмеження щодо кількості залів із гральними автоматами. Норма про вартість ліцензій для лотерей у законопроєкті №10101 не виписана прямою мовою. Вона замаскована пропозицією дозволити їм займатися тим самим бізнесом, що й інші оператори грального ринку. Всі ж решта умов роботи для лотерей мають працювати автоматично. У такий спосіб лобістку “дірку” в проєкті ЗУ помітити вкрай складно, особливо не фахівцю.
«Дірку» (у законопроєкті, – ред.) приховано дуже талановито. Якщо ви не знаєте, що ліцензії коштують різних грошей, то ніколи не здогадаєтесь, що тут саме про гроші. Треба бути фахівцем у своїй справі, аби робити такі законопроєкти. Власне, пан Данило є фахівцем, цього ніхто не може заперечити», – пояснює Сергій Лямець і додає, що пільги для лотерей — не єдине проблемне місце аналізованого законопроєкту. Ще одною потенційною «діркою» є можливість операторам лотерей з інших країн працювати на ринку України.
Додамо, що «державні лотереї» в Україні, попри свою таку “назву” не є буквально державними. Вони належать приватним особам, які й отримують з цього бізнесу основні доходи. «Щодо «лотерей», то цей термін є юридичною обгорткою для будь-якого виду грального бізнесу, зокрема, для залу гральних автоматів. Як? Дуже просто. Ти крутиш колесо на комп’ютерній симуляції. Якщо тобі випав програш – вважається, що ти купив лотерею та програв. Якщо виграш – ти виграв у лотерею», – пояснює журналіст. На сайті ВР вказано, що законопроєкт №10101 вже підтримав податковий комітет, а доповідачем по ньому визначено, власне, самого Ярослава Железняка.
Нагадаємо, раніше в декларації нардепа Железянка знайшли нову столичну квартиру, придбану під час війни за 11 млн грн. В НАЗК вже повідомили, що будуть перевіряти цей факт в рамках ЗУ “Про запобігання корупції”.