Унаслідок плавної стабілізації у фінансовому секторі і падіння депозитних ставок, банки стали активізувати кредитування населення і заново відвойовувати свою нішу в роздробі у фінансових компаній (ті, зайняли банківське місце в розпал кризи).
Які кредити роздають людям фінансисти і що відбувається зі старими позиками і позичальниками розпитали директора з розвитку бізнесу Міжнародного бюро кредитних історій (МБКІ) Андрія Камінського.
Андрій Борисович, у бюро кредитних історій (БКІ) зменшилася кількість роботи після виведення з ринку половини банків?
Не сказав би. Кількість партнерів, яких ми обслуговуємо зросла. До кризи 2014-2015 рр. наше бюро працювало зі 157 структурами, а зараз їх майже 190. В кредитні бюро активно пішли фінансові компанії, які масово вийшли на ринок в 2016 р і спеціалізуються на коротких позиках в 10-30 днів. Тільки до нас на обслуговування прийшло 39 таких структур.
Думаю, у інших БКІ аналогічні тенденції. В Україні як і раніше в реєстрі Нацкомфінпослуг числяться 7 компаній. При цьому, тільки в 3 з них містяться 99,6% даних по кредитних історій всіх банків. Десь на 60% дані по клієнтах перетинаються, а 40% інформації в них відрізняється.
Ваша статистика говорить про те, що видача кредитів активізувалася?
Активізація почалася з кінця 2015 року і, особливо, в 2016 році. У середини 2015 р до нас надходило 20-30 тис. Запитів в день, а сьогодні вже 40-50 тис. В день. В середньому йде 2 запити в секунду. У докризовий 2013 року було 80-100 тис.
Сьогодні із загального числа заявок 15% надходить від фінансових компаній. При цьому, як ми бачимо по статистиці, по 37% всіх запитів видаються нові кредити. Всі, хто з нами працюють не тільки подають запит на інформацію про позичальників, але і надають інформацію про них. Це обов’язкова умова нашої компанії, яка є частиною міжнародної групи. В інших БКІ можуть бути інші вимоги.
Як часто йде оновлення даних?
Щомісяця у нас йде оновлення по 5-5,5 млн. Активних кредитами. До кризи було десь 6 млн. Нове віяння – близько 40-50% наших партнерів (банків, фінкомпаній, кредитних спілок) оновлюють інформацію щодня, що дуже важливо для характеристики позичальників дрібних кредитів, які надаються на 10-30 днів. Решта 50% компаній оновлюють дані раз на місяць.
Які середні суми видають кредитні партнери?
За статистикою нашого бюро, середній розмір по дрібних кредитів фінкомпаній становить близько 1,6 тис. Грн. Близько 50% цих кредиторів, надсилають запити при видачі онлайн-кредитів. Рік тому було 20%.
За банківськими позиками відбулося зниження середніх сум з 12-13 тис. Грн. в докризовий період до 9,7 тис. грн. Приблизно стільки ж – в середньому до 10 тис. грн. – видається кредитними спілками.
За банкам важливо відзначити ще одну тенденцію: вони більше не роблять ставку на позичальника з вулиці, а обробляють інформацію по своїм клієнтам, щоб зробити цільове пропозицію по кредиту. Роблячи запит в БКІ, банки отримують цілісну картину по позичальнику: які суми брав, як платив, чи були проблеми. Наприклад, отримали інформацію, що людина добре обслуговував кредит до 10 тис. Грн. і під це розробляють свою пропозицію, яке відповідає фінансовим можливостям позичальника. І це ж є причиною зростання активності банків. В основному вони працюють з невеликими сумами на 1-2 роки, в той час як іпотека видається кілька разів на рік, і кілька десятків автокредитів.
Як часто приходять запити від різних організацій по одному і тому ж клієнту?
Залежно від сегмента і ситуації. Наприклад, від банків в середньому на одну людину припадає 1,5 запиту, в той час як фінансових компаній – 8 запитів. У сегменті коротких кредитів є позичальники, за якими приходить в рік по 10-20 запитів. Максимальний показник – 36 запитів по одній людині.
Також є якась сезонна тенденція. Наприклад, перед новим роком середня кількість запитів з 2 раз по одній людині, зростає до 5-6. Тобто перед святами людина звертається в різні структури з вивченням умов або до кредитного брокера, який одночасно розсилає пропозицій по декільком банкам.
Люди звертаються і в банки, і в фінансові компанії одночасно?
Це різні сегменти клієнтів. Багато звертаються тільки в фінкомпанії. Наприклад, Приватбанк без кредитної історії встановить ліміт на картку в 500 грн. За ці гроші навіть студент нічого собі не купить. Тому люди звертаються в кредитну організацію, беруть пару тисяч на місяць-два. Після кількох таких успішно-погашених позик, напрацювавши хорошу кредитну історію, звертаються за більш дешевими кредитами в банки.
Клієнти яких банків частіше звертаються в БКІ за своїми кредитними історіями?
90% звернень йде по проблемним банкам, тому що там частіше збої й затримки з оновленням даних, і тільки 10% звернень йде за діючими банкам. Пов’язано, напевно, з тим, що люди звертаються в інші банки або фінансові компанії за позиками і отримують відмову. Якщо у нас немає оновлених даних по кредиту, просимо звернутися в банк за довідкою. Бувають випадки, коли людина сама зв’язується з нами і просить закрити кредит, тому що давно погашений. Спірних ситуацій, коли позичальник і кредитор не знаходять взаєморозуміння в частині погашення кредиту, небагато. Може бути 10-20 прецедентів в рік.
Якщо людина отримувала кредитну карту в «навантаження» до зарплатної, але не користувався нею, дані по ньому є в базі БКІ?
Звичайно. Банк передає інформацію про видану карті з встановленим по ній лімітом. Якщо карта не активована, то кожен місяць буде відображатися інформація, що трансакції по ній не проводилися. Але таких клієнтів дуже мало. У кращому випадку – це 10% економічно-активних громадян. Тих, кому «нав’язали» кредитку, і вони не користуються – ще менше.
Банки і компанії запитують історію від всіх основних кредитних бюро?
Половина партнерів нашого бюро розсилають запити відразу в три БКІ, щоб отримати повну картину про клієнта, адже він міг за час обслуговування в одному банку, отримати позику в іншому місці. Частина, що залишилася половина запитує інформацію послідовно. І якщо з першого разу бачать, що були прострочення, більше цією людиною не цікавляться.