У спробах наповнити державний бюджет українські політики готові йти на заходи, які викликають подив простих громадян.
Днями співробітники ДФС в Тернопільській області всерйоз зацікавилися оподаткуванням візитних карток, які роздають працівникам на підприємствах. Фіскали заявили, що безкоштовно отримана від роботодавця візитка є додатковим благом. У зв’язку з цим вони хочуть обкладати вартість її виготовлення за ставкою 18%, як передбачає Податковий кодекс.
«Візитні картки, виготовлені для працівників, на яких вказані, зокрема, логотип, реквізити підприємства і особисті дані конкретного працівника, є додатковим благом, отриманим платником податку від працедавця і їх вартість включається до загального оподатковуваного місячного доходу, з якого утримується податок за ставкою 18%», – повідомила прес-служба територіальних органів ДФС в Тернопільській області.
Тим часом юристи говорять, що візитні картки не можуть належати до додаткових благ, оскільки для співробітників вони не несуть ніякої цінності. Виходячи з логіки представників ДФС, працівники можуть, наприклад, використовувати візитні картки для оплати товарів і послуг. Але, звичайно ж, якщо людина запропонує в магазині візитку замість грошей, то продавці подивляться на неї не зовсім доброзичливо.
Це не єдиний приклад, коли уряд, намагаючись залатати бюджетні діри, пропонував ввести дивні податки для українців.
Hyser зібрав колекцію найбезглуздіших податкових ініціатив, які в різний час розглядали українські чиновники.
Податок на собак і котів
Це найсвіжіша податкова ініціатива українського парламенту, яка викликала в суспільстві великий резонанс. У Верховній Раді вже лежить законопроект, який передбачає тотальну реєстрацію всіх тварин. Документ може ввести для власників кішок і собак новий збір в розмірі 180 грн. Плата за виправлення технічних помилок, допущених при реєстрації тварини, може скласти 70 грн.
Але це тільки квіточки, адже законопроект передбачає для власників кішок і собак штрафи в розмірі до 20,4 тис. грн, а в деяких випадках – навіть кримінальну відповідальність.
Наприклад, умертвіння вагітних котів і собак, їх усипляння в присутності маленьких дітей буде прирівнюватися до жорстокого поводження з тваринами. Це вже 299 стаття Кримінального кодексу України, яка передбачає штраф до 850 грн або арешт на строк до 6 місяців.
За порушення на українців можуть накласти і інші штрафи:
від 850 до 1700 грн – за неприбирання екскрементів собаки (за винятком собак-поводирів);
від 5100 до 20 400 грн – за використання тварин для жебрацтва;
від 5100 до 20 400 гривень – за розведення безпородних домашніх тварин і появу потомства «на дому».
від 3400 до 20 400 грн – за відмову від стерилізації тварини;
від 340 до 20 400 грн з конфіскацією тварини – за продаж котів і собак з рук без документів.
Максимальні штрафи будуть застосовуватися до тих, хто повторно порушив закон протягом одного року.
Податок на поношені речі
Влітку 2017 року ДФС «порадувала» українців ще однією ініціативою: у відомстві повідомили, що розглядають можливість введення податку на речі з секонд-хенду. У ДФС уточнили, що мова йде про речі, які були здані в комісійні магазини. Також цим податком можуть обкладати б/у побутову техніку та меблі.
Фіскали вважають, що комісійний магазин, який виступає в якості посередника, є податковим агентом і повинен платити 18% податку на доходи фізосіб і ще 1,5% військового збору.
У ДФС заявили, що норма, яка дозволяє стягувати податок з продажу вживаних речей, була прописана в Податковому кодексі ще 13 років тому, але до останнього часу не застосовувалася.
Тепер же комісійні магазини зобов’язані забрати у власника проданої речі 19,5% від суми, яку він повинен отримати на руки, і перерахувати ці гроші в бюджет. Якщо фіскали виявлять порушення, то магазинам доведеться заплатити штраф: 10% від вартості речі плюс сума стягнутого податку.
Втім, в ДФС зізнаються, що поки контролювати кожну покупку вони не можуть, а експерти впевнені, що податки доведеться платити тільки тим, хто працює з комісійними магазинами офіційно.
Податок на туризм
У 2013 році Державне агентство з питань туризму і курортів ініціювало введення податку в розмірі 1% від мінімальної зарплати для українців, які їдуть відпочивати за кордон. Ці кошти передбачалося витратити на розвиток туристичної сфери.
У держагентстві навіть називали конкретну суму, яку хотіли заробити в результаті введення нового податку – 16,8 млн грн. Однак підтримки ця ініціатива не знайшла навіть з боку правлячих на той момент представників Партії регіонів.
Зокрема, регіонали прямим текстом заявили, що введення податку на подорожі виглядає передчасним і порадили замість цього більше працювати над залученням інвесторів в українську туристичну галузь.
Екологічні внески за корів
У 2012 році Державна екологічна інспекція звернулася до Верховної Ради з пропозицією ввести екологічні внески для фермерських господарств і громадян, які містять велику рогату худобу.
Екологи аргументували це тим, що відходи тваринництва, включаючи коров’ячий гній є небезпечними для навколишнього середовища, оскільки виділяють в атмосферу шкідливі речовини.
Фермерів така ідея неабияк розлютила і вони навіть заявили, що будуть звертатися до парламенту, якщо депутати внесуть на розгляд даний законопроект. Аграріїв здивувало, що представники Держекоінспекції захотіли прирівняти до хімікатів гній, який в сільському господарстві масово використовують як добриво. У підсумку в уряді вирішили відмовитися від цієї сумнівної ініціативи.
Податок на бездітність для чоловіків
У 2010 році тернопільська влада згадала про чинний в СРСР податок на бездітність і запропонували президенту відродити його. У Союзі цей податок ввели ще за часів Йосипа Сталіна і проіснував він практично до розвалу СРСР. Але якщо тоді податок платили і чоловіки, і жінки, то Тернопільська міська рада вирішила оподатковувати ним тільки представників сильної статі.
Тернопільська влада офіційно звернулася до президента, прем’єр-міністра і спікера парламенту з пропозицією знімати з зарплати чоловіків, які після 25 років не стали батьками, не менше 6%. У Тернопільській міськраді порахували, що така сумнівна ініціатива мотивує українців швидше заводити дітей.
В результаті тернопільські чиновники потрапили на сторінки ЗМІ, але ось тільки в парламенті їх радикальний план врегулювання демографічної кризи в країні не оцінили.