Скупка землі в Аргентині великими іноземними фінансовими гравцями показала свою неефективність, що в свою чергу призвело до погіршення життя людей, проблем зі здоров'ям і сприяло зростанню соціальної напруженості.
фото : Софія Гатіка (Sofía Gatica), яка втратила сина з пестицидів, була затримана поліцією в провінції Кордова.
Ніде в світі вплив транснаціональних фінансових корпорацій не призводив до істотного поліпшення життя. Оскільки їх основна мета – збагачення, монополія і концентрація всіх ресурсів в своїх руках. На прикладі Аргентини очевидно, що вона з кожним роком все більше занурюється в кредитну залежність.
Свого часу влада Аргентини заради швидкої вигоди ввела ринок землі, замість того щоб розвивати економіку країни. Велика частина сільськогосподарських земель Аргентини під час неконтрольованого розпродажу виявилася у власності транснаціональних агрохолдингів.
Виснажлива експлуатація грунтів і впровадження монокультур з надмірним використанням токсичних пестицидів тотально знищили екологію і призвели до погіршення здоров’я людей.
Екологічні наслідки ринку землі є набагато страшнішими за економічні, оскільки втрачається найцінніше – здоров’я та життя людей. Через загрозу неконтрольованого використання пестицидів і добрив можливе забруднення нітратами ґрунтових вод, збіднення ґрунту, перевищення вмісту нітратів та інших небезпечних речовин в рослинницькій продукції, потрапляння важких металів або радіонуклідів в продукти харчування.
«Зелені пустелі» в Аргентині – це великі площі з посівами ГМО-сої, головної культури. У цій країні за останні 20 років, після розпродажу землі, обсяг використання пестицидів збільшився в 8 разів. Таке інтенсивне використання пестицидів призвело до деградації грунтів до такої міри, що вони навіть перестають поглинати дощі, які затоплюють поля, села і поширюють отруйні хімічні речовини в підземні води і річки.
Внаслідок негативного впливу пестицидів на місцеве населення, яке проживає в сільськогосподарських провінціях, стрімко зростає онкологічна і серцево-судинна захворюваність, вроджені каліцтва, генетичні мутації, психічні та розумові розлади, а також інші важкі хвороби. За останні десять років випадки захворювання дітей на рак збільшилися в 3 рази, а вроджені вади розвитку в 4 рази.
Маріанна Мояно та Карлос Марсело і їх п’ятеро дітей проживають в скромному будиночку в маленькому містечку Рохас. Їх будинок знаходиться на відстані 8 метрів від огорожі одного з великих сільськогосподарських маєтків. Земельні маєтки в Аргентині, якими володіють «агробарони», зазвичай обгороджені колючим дротом. Під час розпилювання пестицидів сім’я завжди знаходиться в будиночку, вікна і двері щільно закривають, але хімічна отрута все одно проникає всередину. Бабуся перенесла рак грудей, у Маріанни теж рак, а 4-річна Мілагрос, яка народилася передчасно з вадами серця, перенесла складну операцію.
Аргентина не застосовує національних регламентів по використанню сільськогосподарських пестицидів, все залежить від місцевої влади. Відстані від населених пунктів, де заборонено розпорошувати пестициди, встановлюються провінціями. Такі буферні зони становлять всього 300 – 500 метрів в залежності від рішення місцевої влади.
Доктор Херц (Dr Jorge Herce) має 35 років медичної практики, згідно з його дослідженнями стрімке зростання кількості хворих на рак за останні 15 років в Аргентині збігається саме з початком збільшення площ з вирощуванням ГМО-сої, яка «щедро» поливається пестицидами після відкриття ринку землі.
Професор Верзенасі (Pr Damiañ Verzeñassi) проводив дослідження, які підтверджують зв’язок між безконтрольним використанням хімічних добрив і специфічними патологіями. Дитяче ожиріння, діабет, безплідність, депресії, аутизм – порушення пов’язані з гліфосатом і впливом гербіцидів. До цих вад розвитку додаються ще такі випадки, як сиреномелія (діти-русалки), міеломенінгоцеле (розщеплення хребта). Рак є головною причиною смертності в 25-ти містах, де проводилися дослідження. 60% діагностованих ракових захворювань виявляють у пацієнтів, які проживають в зонах безпосереднього впливу пестицидів.
У Національному Університеті в Ла-Платі, професор Даміан Дж. Маріно (Damiañ J. Marino) з хімічного факультету є фахівцем в області забруднення навколишнього середовища пестицидами і нітратами. Під час проведення досліджень було виявлено, що концентрація гліфосату в аргентинських річках в 4 рази вище, ніж на полях. У багатьох муніципалітетах отруйні хімічні речовини вже проявляються навіть в свердловинах, які мають глибину до 60 метрів. Гліфосат присутній навіть в повітрі Буенос-Айреса. Спека і випаровування при відсутності вітру сприяє затримці токсичного повітря над містами.
Пабло Е. Піовано (Pablo E. Piovano), аргентинський фотограф, який почав свою роботу ще в 2014 році. Після доповіді про вплив хімічних добрив і пестицидів на здоров’я він вирішив відвідати сільськогосподарські аргентинські регіони. Зустріти постраждалих було дуже легко: «Десятки людей відкривали мені свої двері, і я знову і знову опинявся в одному і тому ж стражданні”, – Pablo E. Piovano. фото Пабло Е. Піовано (Pablo E. Piovano) Ліберо, провінція Ентре-Ріос. Марта Ельза Ціан. Кожного разу, виходячи з дому захищає себе, щоб уникнути впливу агрохімікатів при повітряному обприскуванні. Марта страждає від хронічної дихальної недостатності, пов’язаної з гематологічної і кардіологічної симптоматикою.
Конституція Аргентини, так само як українська Конституція гарантує громадянам право на безпечне для життя і здорове довкілля. Держава, впровадивши ринок землі, забезпечила захист власності, при цьому залишивши повністю беззахисними своїх громадян, які позбавляються здоров’я і життя …
Народ Аргентини змушений був об’єднуватися і захищати своїх дітей. Sofía Gatica організувала рух «Матері Ітузаінго проти транснаціональної компанії Monsanto». В результаті Monsanto перед ними відступила. Рух матерів Ітузаінго почався, коли вони побачили, що з їхніми дітьми твориться щось жахливе (навколо міста сіяли генетично модифіковану сою, яку обробляли раундапом) – діти народжувалися з важкими вадами розвитку, різко зросли онкозахворювання, аутизм, лейкоз.
Чи не закриють агрохолдинги і українську землю від українців огорожею з колючого дроту? До чого призведе виснажлива експлуатація українських чорноземів в разі прийняття ринку землі? Чи буде встановлено суворий контроль з боку держави за безконтрольним використанням пестицидів і хімічних добрив на українських землях? Але головне питання, коли ми проїмо все гроші з продажу землі – з чим ми залишимося?
За матеріалами Україна проти пестицидів