В умовах ризику скорочення міжнародної підтримки, коштом якої фінансується високий зовнішньоторговельний дефіцит в умовах війни, варто розглянути можливості обмеження некритичного імпорту, насамперед за рахунок фіскальних важелів.
Про це в інтерв’ю “Унтерфакс-Україна” заявив заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук.
“На нашу думку, це (повернення обмежень щодо імпорту) варто було б розглянути як один із заходів, щоб як скоригувати зовнішні торговельні баланси, так і посилити спроможність держави у фіскальній сфері, якщо такі обмеження реалізовувати за рахунок додаткового оподаткування некритичного імпорту”, – сказав він.
Ніколайчук наголосив, що високий торговельний дефіцит в умовах воєнного стану є нормальною ситуацією з огляду на руйнування виробничих потужностей, логістичні труднощі та, відповідно, компенсацію продукції вітчизняних виробників імпортною, а також потреби в закупівлях для сил оборони та відновлення.
На його думку, такий дефіцит не становить загрози економіці країни, доки є можливість фінансувати його коштом міжнародної фіндопомоги, однак у разі відсутності такої або суттєвого її скорочення забезпечення економіки імпортованою продукцією коштом міжнародних резервів буде доволі обмеженим.
“Відповідно ситуація вирішуватиметься за рахунок певної макроекономічної корекції, за рахунок суттєвого скорочення споживання. Україна і в мирні часи проходила кілька разів через подібну корекцію, і зрозуміло, що в умовах війни ми докладатимемо всіх зусиль, щоб уникнути такого сценарію, оскільки це може суттєво підірвати і нашу обороноздатність, і потенціал економіки”, – пояснив він необхідність додаткових заходів у такому сценарії.
За словами Ніколайчука, обмеження внутрішнього споживання шляхом ослаблення курсу нацвалюти в умовах воєнної економіки є контрпродуктивним методом, за допомогою якого, в разі негативного сценарію, проблему розв’язати не вдасться.
“В умовах війни маємо чітко пріоритезувати видатки економіки, на які цілі вони йдуть. Робити це за допомогою курсової політики точно не вийде. Для цього потрібно використовувати фіскальні важелі, наприклад можна диференціювати митні тарифи. Як крайній захід уводити певні обмеження на некритичний імпорт або досить обмежувальні мита на таку продукцію”, – вважає заступник голови НБУ.
Говорячи про вирішення проблеми високого торговельного дефіциту в середньостроковій перспективі, він назвав виходом налагодження нових логістичних маршрутів, розширення спроможності постачати експортну продукцію на зовнішні ринки та налагодження виробництва всередині країни, “що, звісно, набагато простіше буде робити за зниження безпекових ризиків”.
Згідно з даними Нацбанку, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами й послугами за 11 місяців 2023 року сягнуло $34,11 млрд, зокрема товарами – $25,74 млрд. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року сумарний дефіцит зріс на 58,9%, зокрема торгівлі товарами – майже у 2,2 раза.
Після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року уряд різко обмежив імпорт через запровадження переліку критичного імпорту, однак згодом неодноразово його розширював, а потім повністю скасував для товарів, зберігши обмеження лише для частини послуг.