Сучасний світ стрімко рухається до впровадження відновлювальних джерел енергії, зокрема вітрової енергетики.
Наразі вже 10% світової електроенергії генерується завдяки ВЕС, оскільки саме такий тип є ефективним і паралельно підвищує важливість місцевих громад, економічно забезпечуючи суспільство. Однак, навколо цієї теми існує чимало спекуляцій. Вітровим станціям закидають спричинення шумів, зсувів ґрунту і труднощів із водопостачанням. Світовий же досвід показує: насправді ВЕС є безпечними та екологічними, а також мають низку переваг у порівнянні з нафтою, газом чи вугіллям.
Вітроенергетика є гнучкою та адаптивною, адже може використовуватися для роботи в різних місцях, де просто є достатньо вітру. Крім того, вона є відновлювальним джерелом, тож не вичерпується внаслідок використання. Це допомагає забезпечувати сталий енергетичний розвиток і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.
Однак, обговорюваною темою щодо недоліків вітрової енергетики є нібито підвищення рівня шуму, який спричиняють ВЕС, і його шкода здоровʼю людей, котрі проживають неподалік. Однак, як ідеться у статті The Atlantic, хоча дехто може поскаржитися на звуки вітрових турбін, особливо в нічний час, проте дослідження свідчать: він не перевищує нормативні значення та не впливає на місцевих жителів.
Національна лабораторія відновлюваної енергетики пояснює: турбіни видають свистячий звук, стикаючись із турбулентністю в повітрі, але цей шум, як правило, маскується фоновим шумом вітру. Так, вітроелектростанція, що працює на відстані від 230 до 300 метрів, є не більш гучною, ніж кухонний холодильник.
Крім того, одним із міфів про вітроенергетику є нібито її вплив на підземні води та водні ресурси. Опоненти ідеї будівництва вітроелектростанцій кажуть, що ВЕС можуть спричинити зниження рівня підземних вод або навіть викликати пропадання водойм, проте, за результатами дослідження, зʼясувалося: вплив вітрових станцій невеликий і малоймовірний.
Ба більше, твердження про те, що будівництво та експлуатація вітроелектростанцій викликають зсуви ґрунту, теж не відповідає дійсності. Інженерні технології, які використовуються при будівництві таких станцій, забезпечують ретельним плануванням і моніторингом, допомагаючи уникнути серйозних проблем з ерозією та оповзнями.
Наразі ж по усьому світові здійснюється активний перехід на вітрову енергетику. Як зазначає Українська Вітроенергетична Асоціація, посилаючись на надані Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією результати розвитку вітрової енергетики у світі за 2023 рік, її загальна потужність зросла на 116 ГВт або 12,5%, досягнувши 1 047 ГВт. Лідерами стали Китай, який ввів в минулому році 75 ГВт нових вітроенергетичних потужностей, що становить дві третини від загального показника; Бразилія, а також Нідерланди, де національна вітроенергетична потужність зросла на 34%.
Крім того, Україна також намагається активніше долучатися до впровадження вітроенергетичних потужностей. До прикладу, у січні 2024 року ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі” встановила перший вітряк на межі Закарпатської та Львівської областей, а тепер планує збільшувати потужності. У Карпатах відбуватиметься будівництво вітроелектростанцій, потужністю понад 500 МВт, розроблених єдиним національним виробником вітроенергетичних установок мультимегаватного класу. На 18 га полонини Руни компанія встановить ще до 30 вітряків, потужністю 150 МВт.
Зауважмо, що розвиток будівництва вітрових електростанцій є важливим для України на міжнародній арені. Це допоможе надавати громадянам, які зазнали значних фінансових втрат через велику війну, нові робочі місця, підвищувати рівень економіки завдяки податкам у місцеві бюджети, а також позбавити країни Європи від необхідності закупівлі російського газу.
В умовах війни з рф розвиток відновлювальних джерел енергії, зокрема вітроенергетики, на безпечних територіях не тільки сприятиме зменшенню залежності від імпорту енергоресурсів, але й забезпечить стабільність відповідного сектору.