Економічні новини

«Макулатурна залежність»: як сортування сміття допоможе Україні відмовитись від імпорту сировини за десятки мільйонів доларів

Рециклінг, що рятує довкілля: в останнє десятиріччя вітчизняна картонно-паперова промисловість практично відмовилась від використання деревини – 94% продукції виготовляється з переробленої макулатури.

Та є нюанс: майже третину вторсировини доводиться ввозити з-за кордону, витрачаючи на це десятки мільйонів доларів. Чи має Україна потенціал для збільшення власного збору і скорочення залежності від імпорту? 

Так, але лише спільними зусиллями держави, бізнесу і простих українців, впевнені у Київському КПК.  

Вітчизняна картонно-паперова промисловість – одна з найпотужніших у Європі. Щороку українці споживають понад мільйон тонн продукції санітарно-гігієнічного призначення, а також пакувальних сортів паперу і картону – половину цих потреб покриває власне виробництво. Сумарні потужності національних виробників сягають 1,4 млн тонн на рік, проте завантажити їх на повну нереально через… дефіцит ресурсів. 

У сучасному світі для виготовлення картонно-паперової продукції переважно використовуються целюлоза або макулатура. В Україні за часів незалежності целюлозна промисловість практично не розвивалась, проте була побудована потужна переробна галузь на основі вторсировини. Саме рециклінг макулатури наразі забезпечує близько 94% власного виробництва.

Переваги такого підходу – не лише «на папері»:

Окрім очевидних екологічних «плюсів» для держави, використання вторсировини має й економічні переваги. Перероблення кожної тонни макулатури дозволяє заощадити близько 4 тис. кВт⋅год електрики, до 26 тис. л води та 240 л пального. Таким чином, один з лідерів галузі – Київський КПК забирає на 9% менше води з річки Дніпро і на 33% знижує навантаження на каналізаційні системи.

Та на рівні країни є нюанс – нестача внутрішніх ресурсів.

За даними асоціації «УкрПапір», у перші шість місяців 2023 року загальний обсяг виробництва картонно-паперової продукції в Україні сягнув 263,5 тис. тонн. Проте лише дві третини матеріалів для рециклінгу забезпечує власна заготівля. Ще 32,1% макулатури мають імпортне походження, а це – понад 38 млн доларів за пів року, які довелось вилучити з внутрішнього обігу. 

Але чи всі внутрішні джерела використані? 

На жаль, левова частка макулатури, яка могла б бути використана в переробці, опиняється на звалищах як непотріб. У липні 2023 року вступив у дію ЗУ «Про управління відходами», покликаний це змінити. Акцент у «сміттєвій реформі» зроблено на пересічних громадянах. А на виробників і державу покладено обов’язок інформувати людей щодо важливості зменшення відходів, правил їх сортування, роздільного збору сміття в домогосподарствах тощо. 

ПрАТ «ККПК» до цих викликів готове: має власну систему заготівлі та проводить просвітницькі акції.

До складу групи компаній входить низка підприємств, що спеціалізуються на збиранні використаного паперу та заготівлі вторсировини – ТОВ «Вторресурси ККПК», ТОВ «Вторресурси Захід», ТОВ «Вторресурси Схід», ТОВ «Дніпровторма» та ТОВ «ОВЗП Херсонвторресурси». ПрАТ «ККПК» також приймає і купує сортовану макулатуру в підприємців і населення.

І, хоча новий закон про відходи набув чинності лише цього літа, комбінат вже декілька років активно впроваджує новації, орієнтовані на пересічних українців. Так, у рамках акції «Збережи дерево», яку Київський КПК проводив в школах Обухівщини протягом трьох місяців у 2018 році зібрали 33 тонни макулатури. 

Запровадження подібних проєктів – гарний старт, але не достатній у межах держави. 

Створення національної програми для масштабування локальних ініціатив допомогло б Україні суттєво мінімізувати дефіцит власної сировини.  Розв’язання проблеми потребує формування у соціумі нової, екоорієнтованої культури – розумного споживання, сортування і збору відходів, свідомого вибору продукції, виготовленої з вторсировини. Все це можливо лише за умови комплексної підтримки на рівні держави.

Ухвалений у липні закон про відходи – безумовно, важлива новела, але це – лише перший крок на шляху повноцінної імплементації в нашій країні провідних європейських практик і норм. І, аби реформа була успішною, зміни слід починати з кожного з нас.

Оксана Ельченко