Щороку видання The Economist перед Новим роком публікує обкладинку, яку вважають своєрідним ребусом, в якому зашифровані прогнози на наступний рік. Цього року тут чимало дивних об’єктів: човен вікінгів; геймпад, підключений до мозку; суховантаж, що стріляє з гармат; а ще — багато пігулок та шприців. На ній також зображено світових лідерів, зокрема президента Зеленського.
У тому, що зашифровано на обкладинці The Economist, спробував розібратися економічний та політичний аналітик, співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін у колонці, опублікованій виданням «Еспресо».
За його словами, центральний елемент цього ребусу — планета у формі футбольного м’яча — може бути не лише відсиланням до Чемпіонату світу з футболу, який відбудеться 2026 року в США, Канаді та Мексиці, але й означати, що «увесь світ — це гра», якою хтось маніпулює.
«Подивіться на футболіста справа внизу — він поза основним хаосом, він зовнішній гравець, який б’є по планеті. Хто це? Китай? Глобальний капітал? Ті, хто залишається за кадром?», — розмірковує аналітик.
Анатолій Амелін відзначив три основні кольори на обкладинці і дав їхнє розшифрування: червоний означає небезпеку, кров, конфлікт, Китай; синій — технології, порядок, США; чорний — нейтральний, фоновий.
На його думку, тривожним є те, що червоний колір домінує.
«Захід у занепаді, Схід на підйомі — це не конспірологія, це те, що нам показують прямим текстом», — стверджує він.
Амелін звернув увагу на торт із цифрою «250», який символізує 250-річчя незалежності США, яке святкуватимуть 4 липня 2026 року, однак цей торт не нагадує святковий, оскільки він вибухає.
«Конфетті летить у всі боки, змішуючись з ракетами та хаосом. Крем на торті — це може бути „солодка брехня“ про американський успіх. А тепер зверніть увагу: вантажний корабель з гарматами стріляє прямо в цей торт. Зовнішні сили цілять у саму ідею американського ювілею. Збіг? Ви ж розумієте, що в The Economist збігів не буває», — зазначив аналітик.
Ще одним загрозливим символом цього ребусу Амелін називає гігантський синій кулак з американським прапором, одягнений у наручники. На його думку, це може означати приборкання внутрішніх протестів у США та розкол суспільства під час президентства Трампа.
А тріснутий молоток судді, зображений під тортом, вважає аналітик, може означати руйнування судової системи США.
Одним із найцікавіших символів Амелін назвав зображення людського мозку, підключеного до ігрового контролера.
«Можна читати буквально: Neuralink, нейроінтерфейси, BCI-технології. А можна метафорично: покоління, що виросло на екранах, медіаманіпуляції, „програмування“ через контент», — зауважив він.
Аналітик припустив, що видання натякає на те, що 2026 рік перетворить штучний інтелект із інструменту на інфраструктуру, коли алгоритми уже не будуть допомагати думати, а думатимуть замість людей.
«Роботи Boston Dynamics по периметру обкладинки. Дрони та супутники скрізь. Цифровий паноптикум — світ тотального спостереження, де ніщо не залишається прихованим», — додав він.
Амелін зауважив, що цього року президент США Дональд Трамп знову зображений як центральна фігура, оскільки він не просто персонаж, а елемент, який формує систему, точніше хаос, який є результатом його «диригування».В результаті його дій США «вибухнуть» (позитивно чи негативно), а світ фрагментується.
Путін і Сі Цзіньпін — силуети на задньому плані зліва.
«Вони не в центрі уваги, але вони в грі. Протекціонізм США („Америка понад усе“) парадоксально відкриває двері Китаю як новому глобальному лідеру», — зазначив аналітик.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу також зображений, що може бути натяком на крихкий мир на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський — праворуч угорі, з опущеним біноклем в руках. Поруч — танк, що наближається. Над ним — червона хвиля.
«Це образ спостерігача, а не активного гравця. Людини, яка дивиться, як інші вирішують її долю. The Economist показує Україну 2026 саме так: втомлену, залежну від зовнішніх рішень, у позиції очікування. Це пророцтво? Попередження? Чи інструкція?» — розмірковує експерт.
Аналітик зазначив, що на обкладинці під схрещеними мечами зображено графік, що досягає історичного мінімуму. По боках — голови Сі та Трампа, які персоніфікують торговельну війну.
«Мечі над графіком — економіка стала полем бою. Тарифи як зброя, санкції як снаряди, ланцюги постачань як лінія фронту. Зламаний знак долара. Американська валюта тріщить. Держборг США наближається до критичної позначки», — аналізує Анатолій Амелін.
Експерт зазначив, що зміна голови ФРС США у травні 2026 року може стати певним тригером.
Амелін звернув увагу на зображення шприців, таблеток та пігулок на обкладинці видання. При цьомуе шприци летять паралельно з ракетами.
«Біотехнології плюс ШІ — це новий фронт. Чи буде „Пандемія 2.0“ восени 2026? Обкладинка натякає», — наголосив він.
Анатолій Амелін виокремив три сценарії можливого розвитку подій на основі зображення.
Сценарій перший: геополітичний дрейф. Трамп ескалює, але США ізолюються. Війна в Україні «заморожується». Близький Схід вибухає. Китай посилюється.
Сценарій другий: фінансовий шторм. Військовий бюджет понад трильйон доларів та інфляція призводять до рецесії. Долар слабшає. Ринки падають.
Сценарій третій: нова епідемія. Біозагроза — природна чи штучна. Локдауни. Посилення контролю.
Аналітик також припустив, що може чекати на Україну у зв’язку із натяками видання The Economist:
«Старий порядок тріщить. Новий ще не сформований. 2026 — не рік краху, а рік трансформації», — таким побачив аналітик головне послання цієї обкладинки.
Лютий — Зимова Олімпіада. Дипломатичне вікно для переговорів.
Травень — зміна голови ФРС. Ризик фінансової волатильності.
Червень — саміт G7. Ключове рішення щодо заморожених активів Росії.
4 липня — 250-річчя США. Протести, поляризація, внутрішня нестабільність.
Червень-липень — Чемпіонат світу з футболу. Увага світу зосереджена на США.
Осінь — потенційна криза. Характер невідомий, але обкладинка натякає.
Анатолій Амелін наголосив, що обкладинка 2025 року збулася на 80%, а The Economist — це видання, яке читає Давос, Більдерберг і Волл-стріт. Журнал, де Евелін де Ротшильд був головою з 1972 по 1989 рік.
«Коли такі люди „передбачають“ — варто слухати. Бо часто вони не вгадують майбутнє, а озвучують плани», — наголосив аналітик.