Падіння світових нафтових цін фактично нейтралізувало дію санкцій, введених країнами G7 проти Росії. Котирування нафти марки Brent опустилися до рівня близько 65 доларів за барель, тоді як російська нафта Urals реалізується приблизно по 50 доларів.
Санкційний механізм, запроваджений країнами G7, забороняє продаж російської нафти, що перевозиться морським шляхом, за ціною понад 60 доларів за барель. Для обходу цих обмежень Росія сформувала так званий «тіньовий флот», що включає сотні танкерів та афілійованих трейдерських структур. З їхньою допомогою російська нафта продовжувала надходити на ринки Китаю та Індії.
Падіння цін на нафту позбавило сенсу санкцій, введених проти російської нафти. За поточних рівнів цін транспортування російської нафти стає можливим без ризику порушити санкційні розпорядження. Ні судноплавні компанії, ні трейдери не несуть відповідальності, якщо ціна сировини, що поставляється, залишається нижчою за встановлений поріг у 60 доларів.
За інформацією Reuters, значне зниження ціни на Urals призвело до повернення на російський ринок судноплавних компаній з Греції. За даними трьох джерел у сфері морських перевезень та торгівлі, кілька грецьких операторів, включаючи Minerva Marine, Dynacom та TMS Tankers, знову надали свої танкери для перевезення російської нафти.
Як вказує аналітична платформа LSEG, у квітні з 25 танкерів, завантажених нафтою марки Urals у портах Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ, 15 управлялися грецькими компаніями.
Слід зазначити, що навіть до зниження цін грецькі судновласники займали значні позиції цьому ринку. За інформацією видання Markets Herald, ключову роль у морських перевезеннях російської нафти відіграє сім’я Алафузос — одна із найстаріших судноплавних династій Греції. Один з її представників, Яніс Алафузос, окрім бізнесу у сфері перевезень, володіє іменитим футбольним клубом «Панатинаїкос» і разом із братами Арістідісом та Іоаннісом управляє холдингом Okeanis Eco Tankers Corp., акції якого котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі, пише видання haggin.az
Сім’я Алафузос бере активну участь у перевезенні російської нафти як через публічну компанію Okeanis Eco Tankers, так і через приватну фірму Kyklades Maritime. Журналістські розслідування, що спираються на дані морських навігаційних систем і перевірені галузеві джерела, підтверджують, що танкери, що належать сім’ї, раніше задіяні в постачанні венесуельської нафти, активно використовувалися для операцій з перевантаження з судна на судно — одного з ключових інструментів обходу санкційних бар’єрів.
На відміну від грецьких операторів, інші міжнародні судноплавні компанії, акції яких торгуються на біржах США — такі як Frontline PLC (NYSE: FRO), Double Hull Tankers (NYSE: DHT) та International Seaways Inc. (NYSE: INSW), щоб уникнути репутаційних та юридичних ризиків для своїх акціонерів вирішили відмовитися від співпраці з Росією. На цьому фоні Okeanis Eco Tankers залишається єдиною публічною танкерною компанією, яка продовжує участь в операціях, які, на думку експертів, могли порушувати санкційні обмеження, встановлені ЄС та США.
Родина Алафузос бере активну участь у перевезенні російської нафти як через публічну компанію Okeanis Eco Tankers, так і через приватну фірму Kyklades Maritime.
Додаткові дані Markets Herald вказують, що судна, які експлуатує сім’я Алафузос, здійснювали рейси і в ті періоди, коли вартість нафти Urals перевищувала санкційний поріг у 60 доларів за барель. Це підвищує ймовірність прямого порушення чинних міжнародних обмежень.
Особливу увагу викликає контраст між цінностями сім’ї Алафузос, що декларуються, і її діловою практикою. У той час, як медіаактиви сім’ї відкрито транслюють проєвропейську, проамериканську та проукраїнську риторику, її судноплавний бізнес об’єктивно сприяє збереженню експортного виторгу Росії, підтримуючи тим самим економічну стійкість країни в умовах війни на території України. Цей дисбаланс між публічною позицією та реальними діями викликає серйозні етичні та політичні питання.
Згідно з даними систем морського моніторингу, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну суду, пов’язані з сім’єю Алафузос, не менше двохсот разів заходили в російські порти, завантажували нафту і йшли далі в Китай, Індію, Туреччину (зокрема, в порт Аліага) та інші країни Південно-Східної Азії. Судноплавна активність Okeanis Eco Tankers та її дочірніх структур охоплює ключові експортні маршрути російської нафти – від Новоросійська та Усть-Луги до азіатських терміналів.
У цих умовах стає очевидним, що падіння цін на нафту і попит, що зберігається, з боку азіатських ринків дозволяють Росії компенсуватиме санкційний тиск. А участь грецьких операторів, особливо сімейного бізнесу Алафузосов, грає цьому процесі не останню роль, пишуть журналісти видання haggin.az