Вірменія об'єднується з Азербайджаном, що ставить під загрозу останній великий козир Росії на Кавказі.
Про це пише видання The Telegraf.
Крах відносин між Росією та Азербайджаном стався внаслідок низки швидкоплинних ударів.
Це почалося з арешту семи громадян Азербаджану минулого місяця в російському місті Єкатеринбург. Двоє підозрюваних – обидва етнічні азербайджанці – померли під вартою. Інші з’явилися до суду з видимими синцями та побитими.
Азербайджан відповів симетрично. Російські культурні заходи були скасовані, бакинське бюро кремлівського пропангандистського агентства «Супутник» було обшукувано, а групу російських ІТ-фахівців заарештували та звинуватили у торгівлі наркотиками та кіберзлочинності.
Потім по російському державному телебаченню пролунала погроза, що Баку можуть «взяти за три дні», що нагадує риторику, що використовувалася до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Війна малоймовірна. Але розкол реальний – і небезпечний для Москви, оскільки Вірменія, після серії жорстоких воєн з Азербайджаном протягом 30 років, об’єднується зі своїм давнім ворогом , щоб витіснити Путіна з Південного Кавказу.
10 липня президент Азербайджану Ільхам Алієв зустрівся з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном.
Їхні прямі переговори були зосереджені на Зангезурському коридорі – запропонованому маршруті, що з’єднує Азербайджан з його ексклавом Нахчивань через південну Вірменію.
Зангезурський коридор може фактично з’єднати Азербайджан з Туреччиною (президент Туреччини Ердоган послідовно підтримує Азербайджан та укріплює свої позиції в регіоні – ред.) та стати частиною торгового шляху з Китаю та Центральної Азії до Європи.
Згідно з угодою про припинення вогню між Вірменією та Азербайджаном від 2020 року, маршрут мав контролюватися Федеральною службою безпеки (ФСБ) Росії.
Але ця домовленість зараз під загрозою, оскільки Алієв хоче виключити Москву з угоди та повністю поставити її під контроль Азербайджану.
«Це остання велика карта Росії в регіоні», – сказав Ніл Мелвін, директор з міжнародної безпеки Королівського об’єднаного інституту військових сил (Rusi).
«Це дозволяє їм контролювати торговельні шляхи та використовувати зв’язки як з Вірменією, так і з Азербайджаном. Втрата цього буде серйозним ударом». Хоча переговори 10 липня не увінчалися успіхом, динаміка змінюється.
Минулого місяця Пашинян відвідав президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана у Стамбулі, що є важливою зустріччю, враховуючи, що Вірменія та Туреччина не мають офіційних дипломатичних відносин.
Тим часом Захід висунув ідею передати Зангезурський коридор під нейтральний міжнародний контроль, такий як швейцарська чи американська фірма, фактично повністю виключивши Росію.
Як і у випадку з Азербайджаном, зв’язки Вірменії з Москвою погіршилися, особливо з 2023 року, коли російські миротворці здебільшого залишалися осторонь під час блискавичної операції Баку з метою повернення Нагірного Карабаху.
Нурлан Алієв, старший науковий співробітник Коледжу Європи, заявив, що геополітичні перестановки Пашиняна зблизили Баку та Єреван щодо їхньої позиції щодо Росії: «Обидві країни розуміють, що їм потрібно створити архітектуру безпеки на Південному Кавказі без участі Росії, таку, яку держави регіону підтримуватимуть самі».
«Ми ще не бачили остаточного мирного договору між Азербайджаном та Вірменією, але є позитивні ознаки. Остаточна мирна угода стане серйозним ударом по позиціях Росії на Південному Кавказі», – підкреслив він.
Для президента Азербайджану, схоже, часи виконання наказів з Москви закінчилися. Аналітики кажуть, що він використовує інцидент у Єкатеринбурзі не лише для того, щоб вимагати справедливості, а й для того, щоб стверджувати незалежність.
«Проблема у відносинах з Баку серйозна», – заявив колишній високопоставлений російський дипломат виданню The Telegraph. «Президент Алієв показав зуби, як і будь-який авторитарний лідер. Тепер він вважає себе тріумфальною фігурою. Москва більше не диктує умови».
Башир Кітачаєв з Карнегі-центру в Берліні заявив, що Баку використовує цей інцидент, щоб протистояти Москві.
«Смерть двох азербайджанців у Єкатеринбурзі послужила лише зручним приводом», – сказав він. «Вони [азербайджанська влада] використовують ситуацію для зміцнення своїх позицій всередині країни та за кордоном шляхом ескалації напруженості з Москвою».
Цей геополітичний гамбіт був підкреслений оприлюдненою телефонною розмовою між Ільхамом Алієвим та президентом України Володимиром Зеленським, під час якої вони обговорили встановлення тісніших зв’язків. Це був чіткий сигнал з Азербайджану, країни, яку довго вважали союзницею Москви.
Наслідки також загрожують важливому російському коридору «Північ-Південь» – торговому шляху, що з’єднує Москву з Іраном та Індією, який проходить через Азербайджан.
Втрата доступу до коридору може завдати реального економічного удару.
Азербайджан і Вірменія – країни, до яких колись ставилися як до російських сателітів, – обирають власний курс, без ураховань “забаганок” Москви.