У печерах мексиканського півострова Юкатан виявлено сталагміти, які допомогли вченим краще зрозуміти причини занепаду цивілізації майя.
За їх відкладеннями дослідники з’ясували, що між 871 і 1021 роками нашої ери, коли класична культура майя переживала кризу, в регіоні траплялися тривалі посухи. Одна з них тривала 13 років і могла стати ключовим фактором краху.
Як зазначається в дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, мінерали зафіксували дані про кількість опадів за сезонами. Їх порівняли з археологічними знахідками IX-X століть, коли в Центральній Мексиці майя стикалися із занепадом, тоді як на півночі їхня культура продовжувала процвітати.
Вчені встановили, що за 150 років сталося вісім тривалих посух, кожна з яких тривала більше трьох років. Іноді їх розділяв лише один дощовий сезон. Ці періоди підривали сільське господарство, провокували нестачу продовольства і послаблювали владу регіональних центрів, включаючи Ушмаль. В результаті майя припинили будівництво пам’яток і нанесення дат на камені, а політична система розпалася незабаром після найруйнівнішої посухи.
Щоб вижити, майя були змушені покинути свої міста і переміститися на північ. Однак їхня цивілізація втратила значну частину політичного та економічного впливу. Посухи стали тим кліматичним викликом, який остаточно похитнув міць одного з найвеличніших народів давнини.